СПАДЩИНОЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
переходити по наслідству
Правильніше:
переходити в спадщину (спадщиною, як спадщина)
Мова – не калька: словник української мови
получити в наслідство що
Правильніше:
дістати (одержати, здобути, прийняти, перейняти) в спадщину (на спадщину, як спадок, у спадок, на спадок, спадщиною, спадком) що; успадкувати що
Мова – не калька: словник української мови
наслідство
Правильніше:
спадщина; спадок
Мова – не калька: словник української мови
вступити в наслідство
Правильніше:
обійняти (посісти) спадщину (спадок)
Мова – не калька: словник української мови
спадковість – спадщина – спадкування
Спадковість – сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, дідів. Закони спадковості, добра спадковість. Не плутати зі словом спадкоємність, яке має інший відтінок. Спадкоємність поколінь.
Спадщина (рідше спадок) – 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи. Батьківська спадщина, дістати в спадщину (спадок). 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх діячів. Культурна спадщина, літературна спадщина.
Спадкування (успадкування) – одержання спадщини від когось; перехід майна небіжчика до спадкоємців. Право спадкування.
Спадщина (рідше спадок) – 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи. Батьківська спадщина, дістати в спадщину (спадок). 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх діячів. Культурна спадщина, літературна спадщина.
Спадкування (успадкування) – одержання спадщини від когось; перехід майна небіжчика до спадкоємців. Право спадкування.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)