СЛАБУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: мати ваду (хибу); хибувати (слабувати) на що

Виступають як синоніми, передають зміст «мати якусь недугу». Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти. Його звичайно сполучають із знахідним відмінком іменників – назв хвороб, рідше – назв уражених органів та прийменником на. «Коли я був уже аспірантом, захворів на грип...» (Юрій Щербак); хворіти на ангіну, на запалення легенів. Вислови типу хворіти на серце, на нирки мають розмовний відтінок. Як і звороти зі словом занедужати. Занедужати на ноги, на горло.
У дієслові страждати помітна деяка експресія, тому в суто науковому стилі воно не зовсім доречне. При страждати можливі три синонімічні форми іменників, причому це переважно назви стійких, тривалих недуг. Найбільшу активність виявляє прийменниково-відмінкова форма від плюс родовий відмінок іменників. Наприклад: «Проте тварини не страждають ні від атеросклерозу, ні від каміння у нирках» (із журналу). Страждати від діабету, від астми, від нефриту, страждати від професійних хвороб. Досить поширене керування на плюс знахідний відмінок: страждати на нирки, на серце, на легені (у цій формі переважають іменники – назви уражених частин тіла). У безприйменниковому орудному відмінку зі словом страждати сполучаються тільки деякі іменники, зокрема хвороби, захворювання з означеннями. Страждати простудними захворюваннями.
Дієслово слабувати розмовне. В усному мовленні його поєднують з прийменниково-відмінковою формою на плюс знахідний відмінок іменників – назв уражених частин тіла або іменників – назв неприємних відчуттів. Слабувати на очі, на груди. В історичній художній прозі слово слабувати вживається для стилізації мови. «Сам (князь) часто слабував на серце та на кольки в животі» (Павло Загребельний).