РІЧ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).

Мені здається, що вже пізно.

Стало зрозуміло, що ніхто не прийде.

Головне відділення нині таки працює.

Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).

Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав.
Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар).

Вставні слова

Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Інша річ і інша справа

Замініть конструкцію інша справа, якщо мовиться про не такий самий стан речей; дещо інакший, на стилістично кращий варіант: інша річ.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Гроші не пахнуть, інша справа — борги… Гроші не пахнуть, інша річ — борги…

АЛЕ:

У слідчого з'явилася інша справа, цього разу щодо колишнього прокурора.

Дитя, виплід, плід і дітище

Перевірте доречність вживання слова дітище і в разі потреби замініть:

дитя, виплід, утвір, плід — у переносному значенні: творіння.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Бібліотека — дітище моєї праці. Бібліотека — плід моєї праці.
Дітище його серця і розуму. Утвір (виплід) його серця і розуму.
Це мертвонароджене дітище. Це нездійсненна (нежиттєва) річ (проект, план).

АЛЕ:

дітище — зневажлива або глузлива форма від дитя.

Має бути, треба і підлягати

Перевірте можливість замінити канцеляризм підлягати (чомусь) на стилістично кращий варіант: має бути, треба.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Це не підлягає сумніву. Це річ певна. Це не викликає сумніву.
Договір підлягає скріпленню печатками сторін. Договір має бути скріплено печатками сторін.
Документ підлягає перегляду. Документ треба переглянути.

Зрозуміло і зрозуміла річ

Вставну конструкцію зрозуміла річ замініть стилістично кращим: зрозуміло.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Інформацію, зрозуміла річ, приховали. Інформацію, зрозуміло, приховали.

ясне діло

Правильніше: ясна річ, зрозуміло, звісно
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення

1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила

За польською мовою, подекуди, надто в південно-західних говорах України, кажуть: «Тут ходить не о (про) волю, а о (про) мус». Нема потреби запозичати з інших мов слова, коли є свої, українські: мова мовиться («Батько промовив ті слова так спокійно, наче мова мовилася про когось іншого, а не про нього». — І. Нечуй-Левицький), мовитись («Тут, бачите, мовиться ось про що». — З живих уст), річ у тім («Не в тім річ, що в хаті піч, то біда, як нема». — М. Номис), ідеться («Тут ідеться, чи додому вернеться». — З живих уст), у тім сила («Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе». — Приказка).

Справа, діло, річ

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом. Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

справа в тому

Правильніше: річ у тому (у тім)
Словник-антисуржик.

канєшно

Правильніше: певна річ, звичайно
Словник-антисуржик.

даром

Правильніше: даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно (отримати річ)
Словник-антисуржик.

інша справа

Правильніше: інша річ
Словник-антисуржик.

Річ про пам'ятки

Правильніше: Річ у пам'ятках

Незамінима річ

Правильніше: Незамінна річ

Ясне діло

Правильніше: Ясна річ, зрозуміло

Скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт і коштовності, дорогоцінності, коштовні речі

Для урізноманітнення мовлення замініть слова коштовності, дорогоцінності, коштовні речі на один із варіантів: скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт.

ТИПОВО ВДАЛІШЕ
Вона тримала всі свої коштовні речі в сейфі. Вона тримала всі свої скарби в сейфі.
На шиї в неї сяяли дорогоцінності. На шиї в неї сяяли самоцвіти.

До речі і до слова

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію до слова на стилістично кращий варіант: до речі.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
До слова, іспит з математики у нас завтра. До речі, іспит з математики у нас завтра.

АЛЕ:

До слова запрошуємо самого автора!

Доречний і до речі

Замініть конструкцію до речі, якщо це не вставне слово, на стилістично кращий варіант: доречний.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ця інформація виявилася дуже до речі. Ця інформація виявилася дуже доречною.

АЛЕ:

До речі, а де Михайло?

Не до ладу, не до речі, невлад, невчасно і невпопад

Замініть скалькований прислівник невпопад на стилістично правильний варіант: не до ладу, не до речі, невлад, невчасно, невлучно.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Він відповідав якось невпопад. Він відповідав якось не до ладу.

уцінити речі

Правильніше: переоцінити речі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант

У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. Може, до цього частково спричинилось те, що іменник скарб є синонімом до другого українського слова — клад («Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». — Приказка), але наша класика та й сучасна українська література широко послугувапися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала Чорним гаєм і попалася розбійникам» (Марко Вовчок); «Розум — скарб людини» (народне прислів'я); «Хай вам завжди мати мила буде скарбом дорогим» (М. Рильський). Отже, не слід цуратись і цього слова. По-різному називаємо ми також скарби, що складаються з коштовних каменів: дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт. Останнє слово майже зникло чомусь тепер з ужитку, а тим часом у А. Кримського читаємо: «Срібло, злото, самоцвіти», в Панаса Мирного: «На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса». Чи не краще заради уніфікації мови взяти для постійного користування якусь одну з цих трьох назв, що означають однакове поняття, приміром, слово самоцвіт? Мабуть, варто.
Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діамант.

убирати

Правильніше: прибирати (кімнату), забирати (речі зі стола)
Словник-антисуржик.

посторонній

Правильніше: сторонній
сторонні речі
сторонні люди
Словник-антисуржик.

невпопад говорити

Правильніше: не до ладу (не до речі) говорити
Словник-антисуржик.

кстаті

Правильніше: до речі
Ми, до речі, були цього дня у відрядженні.
Словник-антисуржик.

відсутній

Правильніше: відсутній (про людей), брак, бракує (про речі)
Словник-антисуржик.