РЯТУВАЛЬНИМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: рятувальні засоби

Рятувальний означає «спеціально створений для рятування», «призначений для рятування». «Сержант з аеродромної обслуги роздавав пасажирам гумові рятувальні жилети». (П. Загребельний.) «Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одягання рятувального костюма. Це на той випадок, якщо літак упаде в океан». (Л. Дмитерко.) «Майстерно кріпили рятувальні шлюпки, закривали трюми, відкачували воду з кают і службових приміщень». (З журналу.) «Вони хутко вибігли на палубу, де висіли шлюпки, а на сітчастих бортах — рятувальні круги». (Петро Панч.) «Сьогодні мусив повернутися з відрядження батько. Для мене він — немов рятувальний круг у морі». (В. Дрозд.) «Рятувальна експедиція вдруге вивозила людей». «А шхуна поквапливо лягає у дрейф і спускає рятувального човна». (З. Тулуб.)
Рятівний і його синоніми рятівничий, рятунковий мають значення «той, що приносить порятунок». «Отже, як не крути, а головою муру не проб'єш. Залишалося тільки одне, чекати порятунку від Яринки, чекати п'ятниці і рятівного сигналу». (В. Козаченко.) «Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше». (Л. Дмитерко.)
А от у реченні «Розсікаючи хвилі, швидко мчав до баркаса рятівний катер» без контексту важко визначити точно семантику словосполучення рятівний катер. Якщо йдеться про катер, спеціально призначений для рятування на воді, слід було б ужити слово рятувальний. Але якщо автор хотів сказати, що катер (будь-якого призначення — чи для перевезення пасажирів, чи для попередження нещасних випадків) ніс порятунок комусь, хто перебував у небезпеці, доречно вжити словосполучення рятівний катер.
В усному мовленні, як зазначають українські словники, слово рятівний вживається також у значенні «призначений для рятування». На це натрапляємо і в художній літературі. Наприклад: «Підняти всіх жителів узбережжя для рятівних (правильніше: рятувальних) робіт на бродах» або в такому ж значенні, тільки з синонімом слова рятівний — рятівничий: «Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників».
У літературній мові, писемній і усній, слід уникати таких лексичних замін, бо все-таки ці слова дещо відрізняються значенням: адже не завжди і не всякі рятувальні дії (тобто дії, спрямовані на здійснення порятунку) виявляються рятівними (тобто такими, що справді приносять порятунок).
Розрізняти треба відповідно і слова рятувальник — рятівник. Рятувальник — людина, яка спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити. «Майстер спорту аквалангіст-рятувальник Вітя Єгорченко загинув торік у підводних скелях, прокладаючи шлях до кратера підводного вулкана…» (П. Загребельний.) «У місті [Києві] діє спеціальна служба рятування на воді. У разі небезпеки відразу подається по радіостанції сигнал рятувальникам». (З газети.) «Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функцію рятувальників». (Ю. Бедзик.)
Рятівник — людина, яка приносить порятунок. «Тихович сердечно подякував своєму рятівникові». (М. Коцюбинський.) «Пароплав! Це слово було на устах у кожного, його повторювали пошепки, як найдорожче ім'я, очі людей хотіли прозирнути темряву, щоб побачити свого рятівника». (О. Довженко.)
В українських словниках зазначено, що рятівник може означати ще й того, хто займається рятуванням. Мабуть, це можна прийняти тільки тоді, коли йдеться про людину, яка неодноразово врятувала когось або щось, а коли мова йде про професіонала, припустімо працівника водної рятувальної станції, то його слід називати рятувальником, хоча для конкретної особи він може бути і рятівником — людиною, що її врятувала.
Отже, рятівник — не всякий, хто робив спробу врятувати, тобто виконував функції рятувальника, а лише той, хто врятував.

Правильніше: Рятувальна експедиція