ПОСТРАЖДАЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: він трохи підупав на здоров'ї (на здоров'я); його здоров'я трохи підупало

З іменниками поразка, крах, лихо, горе, нещастя, небезпека в розумінні «пізнавати на власному досвіді, переживати щось, стикатися з чимось». Наприклад: «Усі ці дні, що він (капітан) уже вдома, мати тільки ним і живе, ласка її невичерпна, але іноді йому здається, що й рідній матері він був дорожчий отой – морський, буряний, той, що долав урагани, зазнавав небезпек, викликав тривогу за себе, а не цей безкрилий, тихий, домашній...» (Олесь Гончар). Уживаючись переважно з абстрактними іменниками, котрі передають негативний зміст, це дієслово може часом поєднуватися з лексемами, що мають позитивне значення. «Вже давно Єремія не зазнавав такої радості, такого спокою, який тепер злинув... неначе з рожевого неба, з цвіту троянд та подиху весни» (Іван Нечуй-Левицький). Зазнавати розкошів, зазнавати щастя. Крім зазнавати, з абстрактними іменниками синонімічного ряду лихо, горе, біда, нещастя може сполучатися дієслово спіткати. Скажімо, родина зазнала горя – родину спіткало горе. «Далі уже і робота хатня, легше б було, та мене лихо спіткало». (Панас Мирний).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що в усному мовленні та на письмі замість зазнавати з іменниками поразка, лихо, біда, нещастя й іншими такого плану вживають дієслово терпіти. Треба: не терпіти крах, а зазнавати краху (невдачі, провалу, катастрофи в якійсь справі), не терпіти поразку, а зазнавати поразки. Зате в значенні «стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання; витримувати» воно цілком доречне. «Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити. А ще краще, пане-брате, ні чинить, ні зазнавати» (Борис Грінченко).
Дієслову терпіти (потерпіти) інколи надають більшого функціонального навантаження, ніж те випливає з мовної традиції: «Київ дуже потерпів від німецько-фашистських загарбників». Але ж ця лексема лише означає «виявляти терпіння протягом певного часу», напр.: «Потерпіть, мамо, ще трохи» (Панас Мирний). Відповідно до російського потерпеть у розумінні «зазнати лиха, мук» уживається українське постраждати. Отже, його і треба застосувати в цьому випадку: «Київ дуже постраждав від німецько-фашистських загарбників».
У лексем терпіти і зазнавати є й граматичні відмінності. Перша з них може виступати з додатком у знахідному відмінку (терпіти біль) або без нього; друга – тільки з додатком у родовому відмінку (зазнавати – чого?).

Дієслову терпіти (потерпіти) надають іноді більшого функціонального значення, ніж те випливає з мовної традиції: «Україна дуже потерпіла під час німецько-фашистської навали». А тим часом це дієслово означає лиш «виявити терпіння протягом певного часу»: «Поживемо ще, потерпимо ще за гріхи наші на сім світі» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Потерпіть, мамо, ще трохи» (Панас Мирний). Як відповідники до російського дієслова потерпеть у значенні «зазнати болю, страждання, муки» є такі слова в українській мові: страждати (постраждати) («Мій дорогий, коли б ти знав, як тяжко мені, що ти за мене постраждав». — Леся Українка), зазнавати (зазнати) («Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки». — М. Номис; «Багато горя зазнала моя Саша, а тут іще я роблю їй боляче». — А. Шиян). Цих дієслів і треба додержуватись залежно від тексту: «Україна дуже постраждала під час німецько-фашистської навали».

Правильніше: Постраждали за свої переконання

Правильніше: Потерпіли від повені