ПОБУДОВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте доречність вживання іменника побудова і в разі потреби замініть:

будова – розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь.

АЛЕ:

побудова – дія за значенням побудувати.

Багато говорили про можливість побудови в Україні демократичного суспільства.

Правильніше: будова; побудова

Слова будівля і будова іноді бувають синонімами, позначаючи тотожні поняття. «Порожньо на подвір'ї, понуро стоять будівлі...» (Андрій Головко), «Де були пустині голі, Осяйних будов шпилі» (Максим Рильський). У цих реченнях обидва іменники передають результат будівельного процесу і відповідають російським здание, строение. Однак будова може означати ще й саме будування. «Будова брига закінчувалася» (Юрій Яновський), взаємне розміщення частин чого-небудь, конструкцію (будова атомів, будова земної кори, будова речення, будова машини). Є ще іменник побудова, що виражає зміст «завершення чогось». Часом його ставлять замість лексеми будова, коли йдеться про структуру: побудова тіла. Це порушення літературної норми.

Іменники будівля й будова інколи бувають синонімами, що означають тотожні поняття: «Громадські будівлі стояли по той бік села» (О. Копиленко); «Хитались червоні колони будови» (М. Бажан). У двох цих фразах обидва іменники передають закінчений наслідок будівельного процесу, що відповідає російським словам здание, строение. Проте іменник будова може означати ще й процес будування: «Ми росли на колгоспному полі, на будовах, у труді і в бою» (П. Дорошко), структуру (будова тіла, будова речення) й конструкцію (будова машини).
Є ще іменник побудова, що означає закінчення процесу. Іноді його помилково вживають замість слова будова, коли мовиться про структуру: побудова тіла. Цього не слід допускати.

Правильніше: Циклова побудова віршів