ПЕРШОГО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні  на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.

Перевірте узгодження порядкового числівника і назви місяця, яка у конструкції, що називає дату, має стояти у родовому відмінку: першого березня.

Правильніше: з першою ж нагодою; першої ж нагоди

Правильніше: пів на першу

Правильніше: на першу вимогу

Правильніше: перша чарка колом; перші коти за плоти; перші котята у воду кидають; перші щенята за плоти кидають; кожне діло попервах не йде (не ладиться); перший бублик (млинець) гливкий

Правильніше: з першого заходу; за першим разом

Правильніше: грати першу скрипку; грати першим номером

Правильніше: підпадати під першу категорію

Правильніше: тримати першість; грати першу скрипку; вести перед

Конструкції в першу чергу, першим ділом, перш за все мають ознаки кальки, замініть стилістично кращим варіантом: насамперед, передусім, найперше.

АЛЕ:

У першу чергу вітроелектростанції інвестовано мільйони гривень.

Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст «мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі». «Першу скрипку завжди грає Коваль» (Вадим Собко). Іноді в цьому словосполученні замість перша ставлять головна. «Механізатори грають головну скрипку на збиранні врожаю» (з газети). Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки походить вислів, є термін перша скрипка, а не головна.

Якось в Олексія Миколайовича Толстого запитали, які гріхи проти мови він вважає найтяжчими. У відповідь письменник перелічив чимало порушень мовних норм і з-поміж них назвав «перевантаження доповіді, лекції чи просто розмови зайвими словами на кшталт вільна вакансія, перша прем'єра», а також «інші підступні тавтології – повторення сказаного, тільки в інакшій формі, без кінця і без потреби вживані робота, боротьба тощо».
Чому підступні? Бо такі тавтологізми не завжди одразу впадають в око і легко проникають у мову. До того ж не всім точно відомо, що означають деякі з них, надто коли це іншомовні слова. Наприклад, іменник вакансія вже сам передає зміст «незайняте місце». Тому не рекомендується вживати сполучення вільна вакансія, звільнилася вакансія, треба вільна посада, звільнилося місце. Оскільки слово сувенір виражає поняття «річ, подарована або одержана на згадку; пов'язана із спогадами про кого-, що-небудь», означення для нього не потрібне. Вислови типу пам'ятний сувенір, сувенір на пам'ять є тавтологічними, і вживати їх у літературній мові не можна. Слід казати й писати: купити сувенір, магазин сувенірів і т. ін. Так само неприйнятні тавтологізми меморіальний пам'ятник і пам'ятний меморіал (тобто пам'ятний пам'ятник). Тут доцільніше використати лише одне із слів – пам'ятник чи меморіал. У сполученнях перший дебют, перша прем'єра, передовий авангард, захисний імунітет, головний пріоритет перші складники також зайві. Адже дебют – це перший виступ, прем’єра – перша вистава, авангард – і є передовий, імунітет – захисна реакція організму, а пріоритет саме й означає «верховенство». Іноді чуємо: є багато альтернатив; іншої альтернативи немає. Але ж альтернатива – то потреба вибору між двома можливостями. І замість цих висловів годиться вживати: є альтернатива; альтернативи немає або іншого виходу немає.
Тавтологізмами стають і давно відомі слова із, здавалося б, цілком ясним значенням, приміром, величезна махина (махина не може бути невеликою), сміливий ризик (цей іменник і без епітета передає рішучу дію), віддавати належну данину (є вислови: віддавати належне і віддавати данину, в другому випадку слово належна не потрібне). Зайва лексема свій у висловах совати свого носа (хіба не зрозуміло, що не чужого?), ділитися своїми думками (міркуваннями). І не тільки в них. Візьмімо слово автобіографія (грецьке autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – життєпис особи, складений нею самою. Часом його неправильно вживають з присвійним займенником свій. Виникає повторення (своя автобіографія), бо перша частина цього складного іменника (авто-) якраз і означає «свій», «власний». Отже, з погляду літературної норми треба сказати: подав автобіографію або подав свою біографію. Те ж саме маємо зробити тоді, коли слово автопортрет сполучається з присвійним займенником свій. Щоб уникнути тавтології, випускаємо свій чи відповідний йому компонент авто- в іменникові автопортрет. Намалював автопортрет або намалював свій (власний) портрет. У помилковому вислові свій автограф також належить усунути свій або слово автограф замінити іншим. Залишив автограф, залишив свій підпис (напис).
Запам'ятаймо, чому недоречними є фрази: адреса місця проживання (адже адреса – це і є місце проживання); відступати назад (хіба можна відступати вперед?); бачити сновидіння (бачити і видіти – синоніми); сумне фіаско (радісним фіаско не буває).
Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу «це позитивно позначилося на поліпшенні продукції» (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), «причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів» (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). При назвах місяців не треба ставити слово місяць. «Завдання на березень місяць» – начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання «Котра година?» відповідають, скажімо, «Восьма година». Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати. Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпечувати, боротися, іменниками питання, справа. У багатьох випадках вони не тільки нічого не додають до змісту, а навпаки, послаблюють враження й одночасно обтяжують виклад. Ось приклади. «Приступити до проведення збирання врожаю» (замість почати збирання). «Уважно ознайомитися з рукописом і здійснити його редагування» (замість відредагувати). «Забезпечити дострокове виконання завдання» (замість достроково виконати). «Боротися за досягнення високих показників» (замість досягати). «Йшлося про питання впорядкування вулиць» (замість про впорядкування). «Це значний успіх у справі освоєння нової техніки» (замість в освоєнні). Дехто полюбляє в усному, а часом і в писемному мовленні (або вживає за звичкою, не стежачи за собою) слова, котрі стають паразитами, приміром: значить, розумієте (розумієш), так сказать, треба прямо сказати, як говориться тощо.

Правильніше: У перші дні травня

Правильніше: перша рукавичка

Правильніше: насамперед, передусім, найперше, щонайперше; перш за все

Правильніше: перша ластівка

Правильніше: щойно з'явиться

Правильніше: при першій нагоді (змозі)

Правильніше: на першій зустрічі

Правильніше: проба пера

Правильніше: щонайперше; передусім, насамперед; найперша річ

Правильніше: перша кляса

Правильніше: перша пані

Правильніше: первісток

Правильніше: не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений

Правильніше: найкращі з-посеред інших; перші серед найкращих

Правильніше: команда є на першому місці

Правильніше: крига скресла

Правильніше: першої руки; золота голова

Правильніше: переважати; панувати; перевалювати; перевищувати числом; бути в більшості; горувати; грати першу скрипку

Правильніше: перша скрипка

Правильніше: грати першу скрипку

Правильніше: бути на першому (на чільному) місці; перед вести

Правильніше: грати першу скрипку

Правильніше: перша лава; пробивна сила

Вставні слова по-перше, по-друге … пишуть з дефісом.

АЛЕ:

По перше число виплачують пенсії.

Перевірте, чи не вказано тут конкретний час. Нормативними є конструкції з прийменником о: о першій, другій… годині; о 9 годині, об 11 годині… о 9:00, об 11:00… (годині).

Фразеологічний зворот грати першу скрипку означає «мати найбільше значення». Наприклад: «… Першу скрипку завжди грав Коваль». (В. Собко.) Буває, що в цьому вислові замінюють слово першу на головну. Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки вислів походить, є термін перша скрипка, а не головна.
Порівн. слово грати ще з відігравати.

Правильніше: насамперед, передусім, щонайперше

Доволі поширене словосполучення в першу чергу. Та насправді ніякої черги нема, зате є в мові витворені (вже на національному грунті) прислівники насамперед, найперше, передусім (передовсім) . Треба тільки ширше ними користуватися.

Правильніше: передусім, щонайперше

Правильніше: перший
перша учителька, перший параграф, перше число

Правильніше: насамперед, передусім, щонайперше

Правильніше: Насамперед треба ухвалити

Правильніше: Це був його дебют