НЕВЕЛИКІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
невеликі клопоти (неприємності)
Правильніше:
лихо не біда
Мова – не калька: словник української мови
на невеликі окремі частини
Правильніше:
у цури, до цури, на цурки
Мова – не калька: словник української мови
невелика птиця
Правильніше:
невелике цабе (цяця)
Мова – не калька: словник української мови
протягом невеликого часу
Правильніше:
не за великий час
Мова – не калька: словник української мови
погана втіха
Правильніше:
невелика розрада
Мова – не калька: словник української мови
недалека людина
Правильніше:
невеликого (невисокого, недалекого) розуму людина; небагата (бідна) на розум людина
Мова – не калька: словник української мови
невеликим порціями
Правильніше:
по краплині
Мова – не калька: словник української мови
невеликий вклад у що-небудь спільне
Правильніше:
лепта вдовиці
Мова – не калька: словник української мови
не вийшов розумом
Правильніше:
не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум
Мова – не калька: словник української мови
мізерний
Правильніше:
копійчаний; дріб'язковий; малий; крихітний; дрібний; невеликий; жалюгідний; злиденний; миршавий; убогий
Мова – не калька: словник української мови
люксембург
Правильніше:
невеликий замок
Мова – не калька: словник української мови
збирати невеликими частинками
Правильніше:
по ниточці збирати
Мова – не калька: словник української мови
з невеликим два-три роки
Правильніше:
два-три роки з чимось (з лишком)
Мова – не калька: словник української мови
Ріка й річка
Дехто помилково думає, що різниця між словами ріка й річка полягає в розмірі позначуваних об'єктів: велика зватиметься рікою, мала — річкою. Насправді це не так. Українським відповідником до російського слова река є річка: «Під горою лисніла, як блакитна емаль, широка річка» (П. Панч). Від цього іменника походить і прикметник річковий: «Слобода наша над самою лукою річковою на п'яти горах стоїть крейдяних» (Марко Вовчок).
Маленька річка називається невелика (невеличка) річка («Тече річка невеличка з вишневого саду». — Народна пісня), річенька, річечка («Ой річенько, голубонько! Як хвилечки твої, пробігли дні щасливії і радощі мої!» — Л. Глібов).
А коли треба казати слово ріка? Це слово, вживане зрідка в українській мові, лишається для врочистого стилю, коли хочуть висловити своє піднесення або передати тон поважності чи статечності, як це бачимо в перекладі М. Зерова з Овідія: «Ріки текли молоком, струменіли скрізь нектаром ріки», — або в романі Григорія Тютюнника: «...воїн потер рукою щемлячі очі над тихою пустельною рікою».
Маленька річка називається невелика (невеличка) річка («Тече річка невеличка з вишневого саду». — Народна пісня), річенька, річечка («Ой річенько, голубонько! Як хвилечки твої, пробігли дні щасливії і радощі мої!» — Л. Глібов).
А коли треба казати слово ріка? Це слово, вживане зрідка в українській мові, лишається для врочистого стилю, коли хочуть висловити своє піднесення або передати тон поважності чи статечності, як це бачимо в перекладі М. Зерова з Овідія: «Ріки текли молоком, струменіли скрізь нектаром ріки», — або в романі Григорія Тютюнника: «...воїн потер рукою щемлячі очі над тихою пустельною рікою».