МІЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Конструкцію на мій (твій… їхній) погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на мою (твою… їхню) думку.

Замініть конструкцію за чийсь (свій, мій, його) рахунок, якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за чийсь (свій, мій, його) кошт, чиїмось (своїм, моїм, його) коштом.

Правильніше: Сказано на мою адресу

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Правильніше: Лелеко мій, лелеченьку

Форми родового та давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. Їхніми літературними відповідниками виступають мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму – (на) моїм, (на) твоєму – (на) твоїм, (на) своєму – (на) своїм, (на) нашому – (на) нашім, (на) вашому – (на) вашім. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науковому та офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими. Нерідко в реченнях присвійний займенник свій зайвий: «Я веду свій щоденник уже кілька років», «Свою відпустку Микола провів у Карпатах». Тут можна без шкоди для змісту обійтися без свій.

Правильніше: нате й мій глек на капусту; нате й моїх п'ять, щоб було десять

Правильніше: на мою думку

Правильніше: він не справдив моїх сподівань (сподіванок)

Моя автобіографія — тавтологія, виправте: біографія.

Правильніше: нате й мій глек на капусту; нате й моїх п'ять, щоб було десять

Правильніше: моя душа її не терпить

Правильніше: це [було] понад мої сподівання (сподіванки)

Правильніше: це до мене не належить; це до мене не стосується; це не моє діло

Правильніше: то не мій клопіт

Правильніше: це мене анітрохи (ні трохи, аж ніяк, зовсім) не обходить (не дотикається); моя хата скраю

Правильніше: це вже мій клопіт; у тім уже моя голова

Правильніше: утримувати родину – [це] мій обов'язок (моя повинність)

Правильніше: маю годину часу

Правильніше: я маю

Правильніше: не з моєю кишенею

Правильніше: сказано на мою адресу

Правильніше: вважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (гадку)

Правильніше: покотилися (попливли) мої грошики; пропащі мої грошики

Правильніше: і на очі б не бачити; радий би й повік не бачити; радніший би не бачити

Правильніше: не дозволю втручатися в мої справи; не дам у кашу собі дмухати

Правильніше: не на мої зуби цей горішок; я цього не розлущу (не розкушу)

Правильніше: не мій гріх

Правильніше: не з лика шитий; не в тім'я битий; і моя душа не з лопуцька

Правильніше: мені судилося (випало)

Правильніше: про мене – нехай вовк траву їсть; аби лихо тихо

Правильніше: моя хата скраю

Правильніше: матінко моя! ненько моя! ой лишенько мені (моє)!

Правильніше: хоч вовк траву їж; після нас хоч потоп; моя хата скраю, я нічого не знаю

Правильніше: щодо мене; як на (про) мене; зі свого (з мого) боку; від себе; від мене

Правильніше: моя хата скраю, я нічого не знаю

Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).

Правильніше: на моє (твоє)

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

Правильніше: На моє вийшло

Правильніше: Моя хата скраю

Правильніше: Особисте враження

Правильніше: Моя біографія