МОВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Ідеться і мова йде

Конструкція мова йде, мова йшла є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: ідеться, ішлося.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
На засіданні мова йшла про вступну кампанію. На засіданні йшлося про вступну кампанію.

Мо́ва йде

Це фразеологічне словосполучення і семантично відповідні йому йдеться, мовиться (з додатком) та словосполучення мова мовиться (рідше вживане) означають «розмова», «міркування», «бесіда» і властиві українській літературній мові. «Комбат усміхнувся, розуміючи, що йдеться про флягу вина». (О. Гончар.) «До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться». (С. Васильченко.) «Шовкун саме чистив у кутку автомат, видно, не второпав, про що йшла мова». (О. Гончар.) «Жодна душа не повинна знати, про що йде мова в листі». (О. Донченко.) Розмовному стилю мовлення властиві ще вирази типу «мова про вас», «не про це мова». «Ну, та не про мене зараз мова. Мова про вас». «Але про це ж умовились вони, що — точка. Мова про інше». (А. Головко.)
Як порушення норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом йдеться («Мова йдеться про новий кінофільм») замість мова йде або йдеться (без слова мова). Неправомірним є також вживання в усіх стилях, крім поетичної мови, словосполучення річ іде (з цим же значенням).
Слово річ як синонім слова мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Проте поряд зі словом мова його широко застосовують у поезії. Порівн. у Т. Шевченка в «Катерині»: «Не слухала моїх речей, то її послухай…»; «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати…» і в «Гайдамаках»: «Меж мови-розмови цілувались, обнімались»; «…аж верби нагинались слухать тую мову. Ото мова!» У Лесі Українки в поезії «Слово, чому ти не твердая криця…»: «Ти, моя щира, гартована мова» і «Стрінеться з брязкотом інших мечей, з гуком нових, не тюремних речей». У П. Тичини: «На майдані пил спадає, замовкає річ…» і «Славте мову цю чудову на оновленій землі! Ця ж бо мова для народу вище всіх пісень, симфоній».

справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення

1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

персидська мова

Правильніше: перська мова
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

мова йде чи мова йдеться?

Перше словосполучення і семантично відповідні йому йдеться (без слова мова), мовиться (з додатком) та зворот мова мовиться (рідше вживаний) притаманні українській літературній мові. «Жодна душа не повинна знати, про що йде мова в листі» (Олесь Донченко), «Комбат усміхнувся, розуміючи, що йдеться про флягу вина» (Олесь Гончар). «Торкнув парубок свого коня ногами й догадався: про Давида мова йшла» (Андрій Головко), «До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться» (Степан Васильченко).
Як порушення літературної норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом ідеться. «Мова йдеться про нову виставу столичного театру імені Івана Франка» (з газети).До розмовного стилю відносять вислови типу мова про вас, не про це мова тощо. Мова йде про виставу і йдеться про виставу, мова йде про кандидата на пост президента України і йдеться про кандидата на пост президента України. Правомірним є словосполучення мова мовиться, однак воно рідковживане.
Як порушення норми сприймається вживання іменника мова з дієсловом йдеться. Треба: мова йде або просто йдеться, мовиться. Неправомірним є також використання в усіх стилях, за винятком поетичного, словосполучення річ іде (з цим самим значенням).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила

За польською мовою, подекуди, надто в південно-західних говорах України, кажуть: «Тут ходить не о (про) волю, а о (про) мус». Нема потреби запозичати з інших мов слова, коли є свої, українські: мова мовиться («Батько промовив ті слова так спокійно, наче мова мовилася про когось іншого, а не про нього». — І. Нечуй-Левицький), мовитись («Тут, бачите, мовиться ось про що». — З живих уст), річ у тім («Не в тім річ, що в хаті піч, то біда, як нема». — М. Номис), ідеться («Тут ідеться, чи додому вернеться». — З живих уст), у тім сила («Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе». — Приказка).

мова йде про ...

Правильніше: ідеться про ...
На засіданні йтиметься про наслідки переговорів.
Не про це йдеться!
Ідеться про дотримання закону.
Словник-антисуржик.

Пануюча мова

Правильніше: Панівна мова

Персидська мова

Правильніше: Перська мова

Нечленороздільна мова

Правильніше: Нерозбірлива мова

Латишська мова

Правильніше: Латиська мова

вчитися на рідній мові

Правильніше: вчитися рідною мовою
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Наповнений заборонами на рідну мову

Правильніше: Наповнений заборонами рідної мови

Пролунає на рідній мові

Правильніше: Пролунає рідною мовою

Читаю на англійській мові

Правильніше: Читаю англійською мовою

Розмовляти на українській мові

Правильніше: Розмовляти українською мовою

Книга вийшла на багатьох мовах

Правильніше: Книга вийшла багатьма мовами

Секретарка із знаннями англійської мови

Правильніше: Секретарка, яка володіє англійською мовою

Кома перед порівняльним зворотом

Перевірте, чи не пропущено кому перед порівняльним зворотом (Правопис §118 Б 12).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і т. ін. Хоч сумнів, як ворон, нав'язливо карка: Навіщо? (Іван Драч).

На дворі темно стало так, мов хусткою всім очі зав'язало (Іван Карпенко-Карий).

Я візьму той рушник, простелю, наче долю (Андрій Малишко).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
У сталих фразеологічних зворотах перед порівняльним сполучником Дощ ллє як з відра.

Почервонів як рак.

Перед іменною частиною складеного присудка, приєднаною за допомогою сполучників як, мов, ніби тощо Руки зробилися як лід.
Перед зворотами, що вводяться в речення за допомогою сполучника як і мають значення «у ролі кого, чого» Про масштаби Довженка як письменника можна судити з його найбільшої літературної праці — «Зачарованої Десни».

Розглядаємо вашу відповідь як згоду.

Перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін. Сидів не більш як півгодини.

Роботи вистачило не довше ніж на два дні.

Добірний і один в один

Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті;  коли мовиться про осіб: одним лицем.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Кавуни лежали на полі стиглі, великі, один в один. Кавуни лежали на полі стиглі, великі, добірні.
Козаки у цьому курені один в один: ставні, кремезні. Козаки у цьому курені одним лицем: ставні, кремезні.

АЛЕ:

Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.

“Зобов'язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”

Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, говорив:
– Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур'яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: «Кури добре несуться».
Цього не може бути. Він неодмінно скаже: «Кури вступили в період інтенсивної носки яєць». Чи почуєте від нього, що колгосп «силосує гичку». Ні, він такою «буденною» мовою розмовляти не буде. Він скаже: «Колгосп вступив у період силосування зеленої маси».
Погнила не полова, а «пожнивні рештки».
І вже буряк – не буряк, а «цукрова сировина».
У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль.
Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: «Зобов'язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною». Я думаю, що це не тільки сільська «знахідка».
Я вже колись наводив приклади:
«Давайте рухатися до лісу...»
або:
«Він висунув свою рацію...»
Чи не пародійно це звучить?
Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку «новелу»:
«Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль.
Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою.
Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність.
У кінцевому рахунку вона перемогла»
.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

відняло язик

Правильніше: відібрало мову
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

будто

Правильніше: наче, мов, ніби, немов
Словник-антисуржик.

Мов по команді

Правильніше: Мов за командою

Спілкуються між собою українською мовою

Правильніше: Спілкуються українською мовою

Однією і тією ж мовою

Правильніше: Тією самою мовою

Освоїти мову

Правильніше: Опанувати мову

Голова як свинцем налита

Правильніше: Обважніла голова, голова мов чавуном налита

Педагог з української мови

Правильніше: Учитель української мови

Заціпило мову

Правильніше: Заціпило рота; заціпило