МИНАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Мина́ти

Коли йдеться про плин часу, в літературній мові вживають слово минати.
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя…
(Т. Шевченко.)
«Минав тиждень, другий». (О. Донченко.) «Пливуть і минають години». (В. Сосюра.) «Минало літечко тепле з його ясними та привітними днями». (Панас Мирний.)
У цьому значенні замість слова минати не бажано вживати проходити. Наприклад, не можна сказати «повільно проходить час», треба: «повільно минає (йде) час».

термін витікає

Правильніше: термін минає (закінчується)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

час не проходить, а минає

Якщо мовиться про плин часу, то маємо вживати дієслова наставати і минати. «Ні, тату, настав уже й мій час» (Леся Українка). «Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя...» (Тарас Шевченко), «Пливуть і минають години» (Володимир Сосюра). У мовознавстві є навіть термін минулий час. У таких значеннях замість цих дієслів не рекомендується використовувати лексеми приходити й проходити. Наприклад, не можна сказати «повільно проходить час», треба: «повільно минає (йде, спливає) час».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Минає безнаказанно

Правильніше: Минає безкарно