ЛИШ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
як молодий місяць
Правильніше:
лиш (тільки) блиснув, та й нема
Мова – не калька: словник української мови
чим би дитя не тішилося, лиш би не плакало
Правильніше:
хоч би чим дитина бавилась, аби не плакала; нехай буде гречка, аби не суперечка
Мова – не калька: словник української мови
усякий раз як…
Правильніше:
щоразу як… (коли…); кожного разу як… (коли…); що [тільки]; аби [лиш]
Мова – не калька: словник української мови
у ньому ледве душа тримається
Правильніше:
у нього тільки душа в тілі; він тільки живий та теплий; живе, як без лою каганець; душа в нім лиш на волоску держиться; душа в ньому на плечі (на рамені); він на тонку пряде
Мова – не калька: словник української мови
лиш тоді
Правильніше:
аж тоді
Мова – не калька: словник української мови
лиш душа в тілі
Правильніше:
тільки живий та теплий
Мова – не калька: словник української мови
лиш би набити живіт
Правильніше:
вовна не вовна, аби кишка повна
Мова – не калька: словник української мови
лиш би затягнути час
Правильніше:
аби день до вечора; аби згаяти час
Мова – не калька: словник української мови
лиш би день пройшов
Правильніше:
аби день до вечора; аби день переднювати
Мова – не калька: словник української мови
всього лиш
Правильніше:
тільки; тільки-но; лише
Мова – не калька: словник української мови
лиш тільки
Правильніше:
як тільки, тільки-но
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Лише, тільки, лиш, лишень
Дехто з сучасних журналістів і молодих письменників так уподобав слово лише, що забув про близьке тільки і, нехтуючи навіть стилістичні вимоги, раз у раз тулить це лише, як в оцій фразі: «Він помітив їх лише тоді, як вони вибігли на узлісся; лише в одного з них теліпався за спиною автомат».
Істотної різниці між словами тільки й лише (або лиш) нема, але не треба збіднювати мову й користуватись завжди одним словом. Наша класика й народне мовлення не дають переваги якомусь одному, а, в міру потреби, користуються обома словами: «Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу» (І. Котляревський); «Хотів говорити і не міг. Лише дивився» (М. Коцюбинський); «Усі дівки прийшли води набирати, лиш моєї милої не пускає мати» (народна пісня).
Близькою за звучанням, а інколи й значенням до слова лише (лиш) є частка лишень: «А покажи лишень, скільки в тебе грошей?» (Г. Квітка-Основ'яненко). Але здебільшого ця частка стоїть із дієсловом у наказовому способі й відповідає російській частці -ка (смотри-ка, скажи-ка): «Стривай лишень! Чи чуєш? Щось плаче за ворітьми» (Т. Шевченко); «Куди вам! Підіть лишень умийтесь!» (М. Номис). Через те, що для першого значення цієї частки є аж три синоніми, краще користуватись нею тільки в другому значенні: «Дай лишень прикурити»; «Скажи лишень, де ти вчора була?».
Істотної різниці між словами тільки й лише (або лиш) нема, але не треба збіднювати мову й користуватись завжди одним словом. Наша класика й народне мовлення не дають переваги якомусь одному, а, в міру потреби, користуються обома словами: «Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу» (І. Котляревський); «Хотів говорити і не міг. Лише дивився» (М. Коцюбинський); «Усі дівки прийшли води набирати, лиш моєї милої не пускає мати» (народна пісня).
Близькою за звучанням, а інколи й значенням до слова лише (лиш) є частка лишень: «А покажи лишень, скільки в тебе грошей?» (Г. Квітка-Основ'яненко). Але здебільшого ця частка стоїть із дієсловом у наказовому способі й відповідає російській частці -ка (смотри-ка, скажи-ка): «Стривай лишень! Чи чуєш? Щось плаче за ворітьми» (Т. Шевченко); «Куди вам! Підіть лишень умийтесь!» (М. Номис). Через те, що для першого значення цієї частки є аж три синоніми, краще користуватись нею тільки в другому значенні: «Дай лишень прикурити»; «Скажи лишень, де ти вчора була?».
Лиш тільки
Правильніше:
Як тільки, тільки-но