КУПИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

купити за... – купити на...

Словосполучення розрізняються значенням.
Купити за вказує на визначену суму. Купив костюм за триста гривень.
Купити на вказує на придбані предмети. Купив книжок на сто гривень. Суму можна й не називати. На зібрані гроші збираюся купити телевізор або холодильник.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Родовий чи знахідний відмінок додатка?

Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такі питання часто виникають перед тими, хто негаразд відчуває дух української мови. Як на те, трапляються інколи випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному реченні стоїть у родовому відмінку, а в другому — в знахідному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грінченко) і «Він дасть пораду, як і що, — знайшов вихід Антін» (С. Чорнобривець). То від чого залежить той чи той відмінок додатка? Чи є якесь правило щодо цього?
У розділі «Дієслова» ми побачимо далі, що є дієслова, які керують іменниками тільки в якомусь певному відмінку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостині» (П. Куліш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспівай мені, доню, тієї Вкраїни» (Г. Косинка).
Отож, у першій фразі ліпше сказати: писати (читати) листа; та й у другій теж ближче буде до народнорозмовної української традиції: пришити ґудзика, купити хліба тощо.

Купила лоток яїчок

Правильніше: Купила лоток яєць

Купила дві сельодки

Правильніше: Купила два оселедці

Купити пирожне

Правильніше: Купити тістечко

Купила качан капусти

Правильніше: Купила головку капусти

Купила гов'ядину

Правильніше: Купила яловичину