КУДИСЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: майнути думкою

Правильніше: летіти сторч головою (сторчака)

Правильніше: під покосом в сіно носом

Правильніше: лихо привело (пригнало) кудись

Правильніше: обминати десятою дорогою

Правильніше: абикуди, будь-куди, кудись, хтозна-куди

Правильніше: заказати дорогу

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію кудись же на стилістично кращий варіант: кудись-то.

1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.