КЛОПІТКЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: город (тин) городити

Марудну роботу, яка вимагає неабияких зусиль, споріднену з «копатися», «поратися», називають копіткою. Копітке дослідження, копіткі розшуки. Людина, котра витрачає багато часу на щось, також копітка (повільна, некваплива). Копіткий – це й старанний. «Галька копітка жінка: не докличешся її обідати» (Дмитро Яворницький).
Клопіткий – прикметник, пов'язаний з іменником клопіт, дієсловом клопотатися, має ті самі значення, що й копіткий, за винятком «повільний у роботі, в рухах». Клопітка справа (діяльність, професія), клопітке вивчення умов життя.
Коли йдеться про того, хто завжди в ділі, невтомно турбується про когось, щось, використовують означення клопітливий.