ЗВИЧАЙНО — СЛОВОВЖИВАННЯ

як правило

Правильніше: як водиться; як заведено; як звичайно; переважно; зазвичай
Мова – не калька: словник української мови

слів нема

Правильніше: нема чого й казати; що й казати; звичайно; певна річ
Мова – не калька: словник української мови

само собою розуміється; звичайно

Правильніше: авжеж; таки так; самоочевидно, самозрозуміло; ще б пак
Мова – не калька: словник української мови

ну так, звичайно!

Правильніше: авжеж пак!
Мова – не калька: словник української мови

канєшно

Правильніше: звичайно; звісно; що й казати
Мова – не калька: словник української мови

звичайно

Правильніше: ще б пак
Мова – не калька: словник української мови

звичайно ж!

Правильніше: авжеж!
Мова – не калька: словник української мови

звичайним способом

Правильніше: звичайно; звичайним ладом; як заведено; як звичне
Мова – не калька: словник української мови

аякже

Правильніше: авжеж, атож, безперечно, безумовно, звісно; так; еге; еге ж; ага; певна (ясна) річ; звичайно; певно; нема слова (сумніву); годі й казати; що правда, то правда
Мова – не калька: словник української мови

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).

Мені здається, що вже пізно.

Стало зрозуміло, що ніхто не прийде.

Головне відділення нині таки працює.

Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).

Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав.
Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар).

Зазвичай і звичайно

Якщо слово звичайно має значення «як завжди, як заведено», замініть його стилістично кращим: зазвичай.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ми звичайно зустрічаємося десь на Подолі. Ми зазвичай зустрічаємося десь на Подолі.

Вставні слова

Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

звичайно – зазвичай

Прислівник звичайно виконує в українській мові кілька функцій. Виступає одним із синонімів до слів просто, прозаїчно, ствердної частки так (авжеж, атож). Однак найбільше його використовують у двох значеннях – «як завжди, як заведено» (не виділяючи комами) та в ролі вставного слова (виділяючи комами).
Останнім часом у засобах масової інформації спостерігається тенденція вживати звичайно лише як вставне слово. А в значенні «як завжди, як заведено» чимраз частіше бачимо давнє українське слово зазвичай (наголос на другому складі), що його не цуралися наші класики. «Тож затемна він причвалав на став, зігнувшись ще більше, ніж зазвичай» (Максим Рильський), «Павло після роботи зазвичай заходив до кафе випити чашечку кави» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

як правило

Правильніше: як звичайно, як водиться, як заведено
Словник-антисуржик.

канєшно

Правильніше: певна річ, звичайно
Словник-антисуржик.

Як водиться

Правильніше: Як ведеться; як заведено; як звичайно

Звичайно не розходиться про рядові події

Правильніше: Звісно, не йдеться про звичайні події