ЗАКОРДОННІЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
заграничний
Правильніше:
закордонний
Мова – не калька: словник української мови
Закордонний і зарубіжний
Замініть прикметник зарубіжний, якщо мовиться про щось, що стосується закордону, на стилістично кращий варіант: закордонний.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Зарубіжний досвід освітньо-фахової підготовки управлінських кадрів та можливості його застосування в Україні. | Закордонний досвід освітньо-фахової підготовки управлінських кадрів та можливості його застосування в Україні. |
АЛЕ:
Низка словників фіксує слово зарубіжний зі значенням закордонний, однак слово рубіж на позначення державного кордону є рідковживаним.
зарубіжжя, за кордон, зарубіжний, закордон, іноземний, іншомовний, іномовний, інакомовний, закордонний
1. Який зміст передають прикметники іноземний, іншомовний, закордонний?
За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. Але якщо йдеться не про мову в цілому, а про слова, наголоси, вимову, тоді вживаємо іншомовний. Іншомовна назва, іншомовне видання, іншомовні запозичення, словник іншомовних термінів. Усталилося наймення типу кафедра іноземних мов, але іншомовні слова. Загальноприйнята назва Міністерство закордонних справ України (не іноземних, не зарубіжних). Звідси й міністр закордонних справ, а от видання і закордонні, й зарубіжні, культура закордонна і зарубіжна, тобто слововживання регулюється усталеністю чих чи тих висловів.
Іномовний – який розмовляє, пише іншою мовою: іномовне населення, іномовна культура. Зрідка можна натрапити на прикметник інакомовний, що означає «алегоричний».
2. За кордон – закордон
В українській літературній мові цілком правомірними є вислови поїхав за кордон, побував за кордоном, повернувся з-за кордону і т. ін. У кожному з них треба подавати окремо прийменник за (або з-за) та іменник кордон.
Але іноді сумніви щодо написання таких зворотів виникають у зв'язку з тим, що існує також лексема закордон, яка утворилася злиттям цих двох слів і означає «іноземні держави, чужі краї». «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, мене дуже схвилювало і налякало» (Олександр Довженко), «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (Вадим Собко).
Зарубіжжя – те саме, що закордон. Близьке зарубіжжя.
Від них походять прикметники закордонний, зарубіжний. Перший передає поняття «який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається там; прибулий, привезений звідти; пов'язаний з виїздом за кордон тощо». Міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні товари, закордонне відрядження, закордонний візит. Такий самий зміст виражає синонім зарубіжний, але йому останнім часом безпідставно надають у мовленні перевагу перед закордонний. Зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.
За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. Але якщо йдеться не про мову в цілому, а про слова, наголоси, вимову, тоді вживаємо іншомовний. Іншомовна назва, іншомовне видання, іншомовні запозичення, словник іншомовних термінів. Усталилося наймення типу кафедра іноземних мов, але іншомовні слова. Загальноприйнята назва Міністерство закордонних справ України (не іноземних, не зарубіжних). Звідси й міністр закордонних справ, а от видання і закордонні, й зарубіжні, культура закордонна і зарубіжна, тобто слововживання регулюється усталеністю чих чи тих висловів.
Іномовний – який розмовляє, пише іншою мовою: іномовне населення, іномовна культура. Зрідка можна натрапити на прикметник інакомовний, що означає «алегоричний».
2. За кордон – закордон
В українській літературній мові цілком правомірними є вислови поїхав за кордон, побував за кордоном, повернувся з-за кордону і т. ін. У кожному з них треба подавати окремо прийменник за (або з-за) та іменник кордон.
Але іноді сумніви щодо написання таких зворотів виникають у зв'язку з тим, що існує також лексема закордон, яка утворилася злиттям цих двох слів і означає «іноземні держави, чужі краї». «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, мене дуже схвилювало і налякало» (Олександр Довженко), «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (Вадим Собко).
Зарубіжжя – те саме, що закордон. Близьке зарубіжжя.
Від них походять прикметники закордонний, зарубіжний. Перший передає поняття «який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається там; прибулий, привезений звідти; пов'язаний з виїздом за кордон тощо». Міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні товари, закордонне відрядження, закордонний візит. Такий самий зміст виражає синонім зарубіжний, але йому останнім часом безпідставно надають у мовленні перевагу перед закордонний. Зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
командіровка
Правильніше:
командіровочне відрядження
перебувати у відрядженні
закордонне відрядження
відрядна посвідка
перебувати у відрядженні
закордонне відрядження
відрядна посвідка
Словник-антисуржик.
заграничний
Правильніше:
закордонний
закордонний паспорт, закордонне відрядження
закордонний паспорт, закордонне відрядження
Словник-антисуржик.
Виступив Міністр іноземних справ
Правильніше:
Виступив міністр закордонних справ
Заграничний паспорт
Правильніше:
Закордонний паспорт