ДРУЖНИМИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Дружний і дружній
Перевірте вживання:
дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими;
і дружній — приязний, народжений дружбою, або той, що належить другові.
ДРУЖНИЙ | ДРУЖНІЙ |
---|---|
Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури — негучний, але дружний спів (Юрій Смолич). | Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (Іван Франко). |
Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небі такий могутній грім (Михайло Коцюбинський). | Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов… (Леся Українка). |
Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній голові (Степан Васильченко). |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Дружними були його обійми. — Дружніми були його обійми.
Дружній і дружний
Перевірте вживання:
дружній — приязний, народжений дружбою, або той, що належить другові;
і дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими.
ДРУЖНІЙ | ДРУЖНИЙ |
---|---|
Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (Іван Франко). | Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури — негучний, але дружний спів (Юрій Смолич). |
Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов… (Леся Українка). | Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небі такий могутній грім (Михайло Коцюбинський). |
Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній голові (Степан Васильченко). |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Дружніми зусиллями ми здолали проблему. — Дружними зусиллями ми здолали проблему.
дружний, дружній
1. Дружний – дружній
Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.
Дружний – пов'язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз'єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім'я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.
Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв'язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.
2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам».
Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (Іван Франко). Іноді це слово означає «широкий, нестримний: «Весна була рання, дружна» (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: «Дружня розмова» (Панько Куліш).
На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.
Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.
Дружний – пов'язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз'єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім'я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.
Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв'язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.
2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам».
Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (Іван Франко). Іноді це слово означає «широкий, нестримний: «Весна була рання, дружна» (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: «Дружня розмова» (Панько Куліш).
На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Дружний і дружній
Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний — це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (І. Франко); «Дружній (у називному відмінку — дружна) череді вовк не страшний» (М. Номис). Іноді це слово має значення «швидкий, нестримний»: «Весна була рання, дружна» (З. Тулуб).
Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш).
Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дружними зусиллями здолали», «дружній привіт».
Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш).
Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дружними зусиллями здолали», «дружній привіт».
уступити в дружні (товариські) відносини з ким
Правильніше:
зайти в дружбу (у приязнь) з ким; заприязнитися (заприятелювати, подружитися, потоваришувати, побрататися, запанібратитися) з ким
Мова – не калька: словник української мови
установити дружні відносини
Правильніше:
стати на близьку ногу
Мова – не калька: словник української мови
у приятельських (товариських) стосунках
Правильніше:
на короткій (на дружній) нозі
Мова – не калька: словник української мови
на дружній (короткій) нозі
Правильніше:
запанібрата
Мова – не калька: словник української мови
дружні відносини
Правильніше:
приятельство
Мова – не калька: словник української мови
дружелюбний
Правильніше:
дружній; приязний
Мова – не калька: словник української мови
вони дуже дружні
Правильніше:
вони великі друзі (приятелі); вони між собою нерозмита вода; вони нерозмийвода (нерозлийвода); їх водою не розіллєш
Мова – не калька: словник української мови
бути в дружніх стосунках з кимось
Правильніше:
бути на короткій (дружній) нозі з кимось
Мова – не калька: словник української мови
Дру́жній
«Приятельський», «прихильний», «доброзичливий».
Отже, сміх може бути дружний — одностайний, і дружній — дружелюбний, приязний.
— Михайле, друже мій. — «Сосюра?!»
І дружній потиск теплих рук.
(В. Сосюра.)
Як зненацька у людській розмовіДружній означає ще «взаємно дружелюбний», «приязний», «оснований на дружбі». «Вчора посол дружньої країни вручив свої вірчі грамоти».
Дружній голос душу стрепене,
Як заблисне в посмішці раптовій
Юне личко, — спогадай мене!
(М. Рильський.)
Отже, сміх може бути дружний — одностайний, і дружній — дружелюбний, приязний.
Дру́жний
«Пов'язаний взаємною згодою, інтересами; одностайний» (дружний колектив). «У дружного роду — глибоке коріння, у гарної пісні — широкі крила». (З газети.) «— Народ, якщо він дружний, осилить все, — сказав Тарас. — Біда лише у тому, що ми хто в ліс, а хто по дрова!» (В. Шевчук.) «Від дружного сміху затряслися лави, підлога і вікна палацу». (М. Стельмах.)
Дружний може означати ще «швидко, без перерви». «В усіх східних областях республіки для одержання дружних сходів треба, як правило, пускати середні котки і перед сівалкою». «Весна була рання, дружна». (З газети.)
Дружний може означати ще «швидко, без перерви». «В усіх східних областях республіки для одержання дружних сходів треба, як правило, пускати середні котки і перед сівалкою». «Весна була рання, дружна». (З газети.)
Дружне ставлення
Правильніше:
Дружнє ставлення