ВСЯКЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: як кортить, то й бог простить

Правильніше: Усіляке моралізаторство

Правильніше: за всякої (за будь-якої) погоди; хоч і яка буде погода

Правильніше: поза будь-яким (всяким) сумнівом; поза будь-якими (всякими) сумнівами; безсумнівно; нічого й казати; понад усякі сумніви

Правильніше: за всяку ціну

Правильніше: всякої миті; будь-коли

Правильніше: кожна пташка свою пісню співає

Правильніше: у всякого мусія своя затія; кожний блазень своїм строєм; всяк по-своєму казиться

Правильніше: повсякчасно

Правильніше: за всяких (за всіх) обставин

Правильніше: хоч би там що; за всяку (будь-яку) ціну

Правильніше: не всяка чутка – правда

Правильніше: поза всякою критикою

Правильніше: наговорити всяких (всіляких) слів

Правильніше: дасть бог день – дасть і пожиток; дав бог рану, дасть і ліки

Правильніше: на всякий нагальний випадок; про всяк випадок

Правильніше: за всяку ціну; за будь-яку ціну; будь-якою ціною; будь-якими способами (засобами)

Правильніше: будь-хто; будь-який, який-небудь; всякий; кожний; перший-ліпший

Правильніше: всякий інший

Правильніше: за всяку ціну доб'юся (діпнуся) [свого]; не я буду, щоб я не добувся

Правильніше: всяка пташка своїм носиком живе

Правильніше: за будь-яку (за всяку) ціну

Правильніше: всяка всячина

Якщо прикметник любий вжито не на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий», замініть: будь-який, довільний, кожен.

АЛЕ:

Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду (Григорій Тютюнник).

Замініть конструкцію будь-якою ціною, якщо мовиться про цілковиту готовність до дії будь-що-будь, на стилістично кращий варіант: за будь-яку ціну, за всяку ціну.

Правильніше: з усякого приводу

Правильніше: щоразу

Автори статей і оповідань часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде це слово до речі в певному тексті: «Він наговорив багато різних слів, а нічого путнього так і не сказав»; «З різними людьми він зустрічався в житті — з розумними й дурними, чесними й підлими...». У цих реченнях ми зосереджуємо свою увагу на різниці між словами й людьми, але не знаходимо її в дальшому тексті, бо автори оповідали нам про всякі слова й про всяких людей. Прикметник різний передає відмінність: «Ми з тобою — різні люди» (з живих уст); «Мій п'янюга найнявся до одного пана... я до другого хазяїна найнялась — у різні села» (Ганна Барвінок).
Якщо нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, тоді краще користуватися займенником усякий: «Всього було доволі: вовків у лісах, зайців у полі і риби всякої, великої й малої в озерах і ставах» (Л. Глібов); «У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням — великих і малих» (М. Коцюбинський), — або займенником усілякий: «...обов'язок фольклористів — усілякими способами виявляти таланти...» (М. Рильський); «...захоплені переказуванням усіляких новин, вони просто забували постукати Петуникові...» (Ю. Шовкопляс).

Відповідно до широко вживаних у російській художній і діловій мові слів отсутствие, отсутствующий, присутствие, присутствующий і в українській мові є схожі слова відсутність, відсутній, присутність, присутній: «Ще з-за дверей почув голосні розмови і веселі сміхи офіцерів, присутніх у залі» (І. Франко); «Треба записати всіх відсутніх на зборах» (із живих уст); «Злочинця допитано в присутності свідків» (із газетної хроніки).
Проте часто слова відсутність, відсутній уживають навіть тоді, коли мовиться не про людей, а про речі: «За відсутністю достатніх доказів такі справи слід припиняти»; «На літеру В чомусь відсутні слова «вагання», «вагатися». Чи на своєму місці стоять у цих реченнях такі слова, чи, може, краще сказати по-українському «за браком достатніх доказів», «на літеру В чомусь бракує (нема) слова «вагання»? Певно, що краще. Українська художня література в своїх класичних і сучасних зразках користувалась саме такими словами: «Коли в тебе бракує того насіння, позич його» (О. Стороженко); «Брак досвіду до лиха приведе» (переклад М. Бажана); «Він добре знав, що в Нимидори нема грошей» (І. Нечуй-Левицький).
Якщо росіяни, кепкуючи з надуживання цими канцеляризмами, створили жартівливий вислів «отсутствие всякого присутствия», то ще менше підстав є в нас удаватись до них навіть у діловій мові, бо маємо, як видно, інші, потрібні для точного відтворення думки, слова, що поширюють наші мовні можливості.

Правильніше: привід
з будь-якого (усякого) приводу
Привід завжди можна придумати.

Правильніше: будь-хто, будь-який, який-небудь, всякий, кожний, перший-ліпший, перший-кращий

Правильніше: Принаймні, щонайменше, у всякому разі

Правильніше: Кожного разу

Правильніше: Всілякі наради

Правильніше: З будь-якого приводу