ВИДІВ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
усіх видів допомога
старий (стріляний) вовк
не дай, боже, свині роги – всіх людей поколе
Почувається добре, й жодних видів хвороби нема
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Різновид, краєвид, посвідка, образ, плани і вид
Перевірте вживання іменника вид і в разі потреби замініть:
різновид — окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища;
краєвид — місцевість, що відкривається перед очима;
посвідка — документ;
вигляд, образ, подоба, постать, постава — про зовнішність, обриси особи, силует;
плани, наміри — про щось задумане.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
мотобол — це вид футболу | мотобол — це різновид футболу |
гарний вид з вікна | гарний краєвид з вікна |
вид на проживання | посвідка на проживання |
зовнішній вид | зовнішній вигляд |
мати гордовитий вид | мати гордовиту поставу |
тримати у пам'яті його вид | тримати у пам'яті його подобу |
мати на неї види | мати щодо неї плани (наміри) |
АЛЕ:
футбол — це вид спорту
доконаний, недоконаний вид дієслова
біологічний вид
упускати з виду
у рідкому (твердому) виді
у п'яному виді
у всіх на виду
судячи по зовнішньому виду
скритися з виду
поставити на вид
подати вид
подавати вид
по лиці видно було
під видом кого
перемінитися в лиці
опинитися на виду
обличчя розцвіло усмішкою
ні під яким видом
не упускати з виду
не подавати (показувати) виду
на виду у всіх
на видному місці; на виду
на вид
мати свої види
мати вид на кого (на що)
мати в виду
кого ви маєте у виду?
іти за ким, не випускаючи із виду
і виду не подати
зробити для виду
зовнішній вид
знати в лице
з виду; по зовнішньому виду; по зовнішності
з видом знавця
для вигляду (виду, видимості)
губитися з виду
гарний лицем
випустити з виду
вид
вид з вікна
бути на виду в кого
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Про око, про очі, для годиться і для вигляду
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Адже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду. | Адже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише про око. |
Ми стоїмо тут для виду. | Ми стоїмо тут для годиться. |
На видноті, перед очима, на оці і на виду
Замініть скалькований вислів на виду на стилістично правильний варіант: на видноті, перед очима, на оці.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Глек стояв на виду. | Глек стояв на видноті. |
Вставні слова
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
здаватися, бути подібним, бути яким, вигляд, мати вигляд, вид, виглядати
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?