ВАРТОЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: ув'язнений

Правильніше: Під вартою

Правильніше: шкурка за чиньбу не стане; не стане шкурка за виправу; не варт товар роботи; не варте діло заходу

Правильніше: шкірка вичинки не варта

Правильніше: не вартий товар роботи; не варта шкірка вичинки; гра не варта свічок

Правильніше: ламаного шеляга (щербатої копійки) не вартий; доброго слова не вартий; торби січки (спаленого сірника) не варт; за солом'яну устілку не варт

Правильніше: стільки варт, як сіль до оселедця

Правильніше: одного засолу огірочки; зустрівся яким з таким; який їхав, таку й стрів; один одного варт (вартий); одного тіста книш; одне краще від другого; один за одина-дцять, другий без двох за тринадцять; яке дибало (їхало), таке й здибало

Правильніше: не вартий доброго слова; торби січки не варт

Правильніше: я вважаю, що належить (варто, необхідно, потрібно, треба)…

Правильніше: це й шага не варте; це ламаного шеляга не варте; це не варте [доброго] слова; це не варте дірки з бублика

Правильніше: треба (варто) сказати (зазначити)

Правильніше: вермішельні справи

Правильніше: варта; чати; вартування; чатування

Правильніше: справа не варта ламаного гроша

Правильніше: варто

Правильніше: треба (варто, потрібно, необхідно) скасувати захід

Правильніше: програму варто впроваджувати по-новому

Правильніше: дуже цікавий; вартий зацікавлення

Правильніше: доброго слова не варте

Правильніше: питання варте уваги

Правильніше: варта; сторожа

Правильніше: яке їхало, таке й здибало; пара п'ятак; одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять

Правильніше: ціна гріш в базарний день

Правильніше: круглий нуль; і мізинця не варт

Правильніше: немає (нема) сенсу; не варто; марно

Правильніше: немає потреби; не треба, не варто

Правильніше: мізинця не варт

Правильніше: не заслуговує на увагу (уваги); не вартий уваги

Правильніше: гріх (нема чого, нічого) бога гнівити; гріх слово сказати

Правильніше: шкода мову псувати

Правильніше: охорона; варта, сторожа

Правильніше: варта, сторожа

Правильніше: заслуговує на увагу; вартий уваги

Правильніше: ламаного гроша не вартий

Правильніше: не варта справа заходу; шкода й заходу (праці); шкода й свічку світити; не стала шкірка за виправку; шкірка вичинки не варта

Правильніше: розводити химині кури (мотрині яйця)

Правильніше: він вартий кари; він заробив на кару

Правильніше: не вартий дірки від бублика

Правильніше: заслуговує на увагу (уваги); вартий уваги

Правильніше: вартий поваги

Правильніше: варто нагадати

Правильніше: пара п'ятак; два чоботи на одну ногу; два чоботи – пара; зустрівсь яким з таким

Правильніше: і нігтя не вартий; і в слід не ступить

Правильніше: ув'язнювати; затримувати; голити лоба; брати під варту; садити за ґрати

Замініть конструкцію заслуговувати уваги на стилістично кращий варіант: заслуговувати на увагу, вартий уваги.

Правильніше: вартий уваги

Присудкове слово варто (варт) уживається в значенні "доцільно зробити; є рація, сенс". Наприклад, "Розкажи, все нам знати варто" (Андрій Малишко), "Варт іще попрацювати над дисертацією" (з газети).
Інколи, вважає мовознавець Олександр Пономарів, без достатніх доказів відмовляють у праві користування цим словом на позначення умови швидкого здійснення чогось. А ось у наших класиків: "Варто було тільки поглянуть на мене в той вечір, як панна Анеля запрохала мене кататься" (Михайло Коцюбинський), "Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах... під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвенять легендарні таврійські червінці" (Олесь Гончар). У таких конструкціях варто синонімічне словам досить, як тільки, тільки-но.
Слід. Часто означає лише рекомендацію, а не рішучу дію. Тому вислів слід обов'язково є неприродним, правильніше треба обов'язково. Помилково вживають слід тоді, коли вказують на умови, що їх потрібно конче виконувати: "Для вступу до університету слід подати заяву і всі згадані далі документи". Тут має бути треба. Характерно відзначити. Зворот хибний. Краще сказати: характерно, що... або слід відзначити. Відігравати значення. Відігравати можна роль, а не значення. Нормативно: мати значення. Також мати характер. "Ці виступи мали (а не носили) стихійний характер".

У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).

Інколи доводиться чути з уст і бачити на письмі вислови на кшталт: «Варто мені взятися за роботу, як він одразу ж кличе мене до себе»; «Варто мені лягти, як миттю засинаю». В обох цих фразах слово варто, вжите в значенні прислівника, стоїть не до речі, його механічно перенесено з російських висловів «стоит мне взяться за работу», «стоит мне лечь». По-українському в таких випадках слід сказати: «Тільки (або — тільки-но, як тільки) візьмусь за роботу, він одразу кличе мене до себе»; «Тільки (або — тільки-но, як тільки) ляжу, миттю засинаю».
Слово варто кажемо тоді, коли хочемо висловити, що слід або не слід щось робити, що є в цьому потреба чи рація: «І справді варто було б попливти човном» (І. Нечуй-Левицький); «То видно, ще не варто над ним і сумувать» (Леся Українка); «Варто щось попоїсти» (Б. Грінченко).

Правильніше: сторожа, варта

Правильніше: вартий уваги

Правильніше: Чого вартий вислів

Правильніше: Годиться, варто говорити про

Правильніше: Тільки ляжу, миттю засинаю

Правильніше: Досить запалити сірника, щоб

Правильніше: Вартий уваги такий факт

Правильніше: Вона не варта доброго слова

Правильніше: Справа варта заходу; це того вартує