БРАТ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

адресувати братові – адресувати на брата

Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме: давальний відмінок або на плюс знахідний відмінок. Керовані іменники називають тих осіб, до яких безпосередньо спрямовано дію, причому прийменник посилює це значення. «Надумавши звернутися в роту з якимось посланням і пригадуючи, кому б його адресувати, зупинялися завжди на Васі» (Андрій Головко). Можна помітити тенденцію використовувати при слові адресувати в переносному значенні переважно давальний відмінок. «Свою скаргу він адресував зараз більше Віруньці» (Олесь Гончар).
Керування на плюс знахідний відмінок підкреслює місце спрямування дії. «Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод» (Ігор Муратов). При використанні у прийменниково-відмінковій формі з прийменником на іменників – назв осіб – значення місця поєднуються із значенням адресата дії, причому мається на увазі, що таких адресатів більше, ніж вказано у словоформі. Це надає висловленню дещо розмовного відтінку. «З госпіталю, адресуючи на старшину, писав Євген Черниш» (Олесь Гончар). Тож лист був призначений не лише старшині, а й друзям його.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Бути родичем, близький і зрідні

Перебудуйте речення зі скалькованим прислівником зрідні, використавши стилістично кращі варіанти: бути родичем; рідний брат (сестра); близький (за характером).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Іван був зрідні Марічці. Іван був родичем Марічці.
Радість зрідні печалі. Радість — рідна сестра журбі; З журбою радість обнялася.
Але, з іншого боку, картини художниці з Богданівки зрідні голландському «живопису квітів» 17 ст. Але, з іншого боку, картини художниці з Богданівки близькі за характером до голландського «живопису квітів» 17 ст.

Вряди-годи в засобах масової інформації натрапляєш на слово зрідні. А чи українське воно?

Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. «Вони йому родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка), «Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Зрідні — бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі

Читаємо в одному науковому творі: «Така хибна провідна думка автора книжки — зрідні тій плутанині, яка властива людям, що не звільнилися ще від впливів ідеалістичних концепцій». У цій фразі трапився прислівник зрідні, якого нема в українській мові й який є невдалою калькою з російського сродни. Українська мова, щоб передати це поняття, вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, — чи самим іменником: «Вони йому — родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка); «Його жінка — то рідна сестра відьми!» (з живих уст).
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».

Батьковий брат

Правильніше: Батьків брат

Братові черевик порвався

Правильніше: У брата черевик порвався

Брати, накладати, наражати і піддавати

Перевірте вживання дієслова піддавати (чому) і в разі потреби замініть:

брати (на що, під що) — спрямовувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накладати (що) — призначати стягнення, штраф;

наражати на (що) — ризикувати;

віддавати (до чого, на що, під що) — порушувати проти когось судову справу.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
піддавати сумніву брати під сумнів, сумніватися
піддавати осміянню брати на сміх, висміювати
піддавати критиці критикувати
піддавати стягненню накладати стягнення
піддавати когось небезпеці наражати на небезпеку
піддавати суду віддавати до суду

АЛЕ:

піддавати  допомагати кому-небудь піднімати щось важке.

Було таке, що навіть допомагав інколи чоловікам піддавати мішки на плечі.

Брати інтерв'ю і інтерв'ювати

Замініть скальковане дієслово інтерв'ювати на стилістично кращий варіант: брати, взяти інтерв'ю.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Журналісти щойно інтерв'ювали відомого політика. Журналісти щойно взяли інтерв'ю у відомого політика.

Ув'язнювати, містити, робити висновок, укладати, обнімати, брати і заключати(ся)

Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:

ув'язнювати — позбавляти волі;

містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;

полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;

робити висновок — формувати остаточну думку;

обнімати — про обійми;

брати — у загальному значенні;

укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
заключати в тюрму ув'язнювати
заключати в собі такі аспекти містити в собі такі аспекти
справа заключається у тому, що справа полягає у тому, що
ми заключаємо, що все скінчилося ми робимо висновок, що все скінчилося
заключати в обійми друга обіймати друга
заключати шлюб, у лапки, під варту брати шлюб, у лапки, під варту
заключати угоду укладати угоду, вчиняти правочин

Брати, взяти участь і приймати участь

Замініть скальковану конструкцію приймати, прийняти участь на стилістично правильний варіант: брати, взяти участь.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ми приймаємо участь у велоперегонах. Ми беремо участь у велоперегонах.

Брати, взяти до відома і приймати до уваги

Замініть скальковану конструкцію приймати до відома, прийняти до відома на стилістично правильний варіант: брати, взяти до відома.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Просимо прийняти наші рекомендації до відома. Просимо взяти наші рекомендації до відома.

Брати, взяти до уваги і приймати, прийняти до уваги

Замініть скальковану конструкцію приймати до уваги, прийняти до уваги на стилістично правильний варіант: брати, взяти до уваги.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Просимо прийняти наші рекомендації до уваги. Просимо взяти наші рекомендації до уваги.

Бра́ти (участь, до уваги, до відома, до серця)

«Другим заходом редколегії було звернутись особисто до вчителів і попрохати їх взяти активну участь у журналі». (О. Донченко.) «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило». (О. Гончар.) «— Ви переживаєте? Вам погано? Як ви зблідли! От лишенько! — забідкався Безбородько. — Не треба, Степанидо Іванівно, так близько все брати до серця»; «— Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман». (М. Стельмах.)
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги, до відома, до серця в літературній мові вважаються за помилкові.

участь, брати участь, приймати до відома, пропозиція, ухвалити пропозицію, схвалити пропозицію, прийняти постанову, постановити, ухвалити закон, закон, прийняти пропозицію, приймати участь, увага, приймати до уваги, брати до ув

1. Приймати до уваги чи брати до уваги?
Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: «- Марійко, – звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, – не бери всього так близько до серця» (Іван Цюпа), «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило» (Олесь Гончар), «Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників» (з газети), «Не треба брати це до уваги» (з живих уст).
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
2. Увагу відволікають чи відвертають?
а) Ось думка мовознавця Святослава Караванського:
– Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а «по-украінскі».
б) Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні «спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік». «Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії» (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – «відтягати», «відтягнути». Приміром: «Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.
Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).
3. Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?
З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.
Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати («Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо» – Григорій Квітка-Основ'яненко), зараховувати до установи, закладу, організації («Прийняли його в «Молоду гвардію» одним з перших» – з газети), забирати щось звідкись («Прийняла зі столу посуд» – з журналу), давати комусь притулок, пригощати («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу» – Панас Мирний) тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

брати на помітку

Правильніше: брати на замітку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Приймати участь — брати участь, приймати пропозицію — ухвалювати пропозицію

Недобре надруковано в одній районній газеті: «У збиральній кампанії прийняли участь не тільки школярі, а й старі люди села». Тут треба було написати взяли участь, як і в інших аналогічних випадках: «Чув Прохор, що Зінька брала участь у виставі» (А. Шиян).
Дієслово приймати буде слушне там, де воно має значення «одержувати, перебирати» («Месники дужі приймуть мою зброю». — Леся Українка), «брати» («Ну, нема часу балакати, — приймай гроші». — Словник Б. Грінченка), «зачислювати до установи, закладу, організації» («Приймали там мене в селі до комсомольських лав». — М. Нагнибіда), «давати комусь притулок, пригощати» («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу». — Панас Мирний), «уважати за когось» («То ви мене приймаєте за вітрогонку?» — І. Нечуй-Левицький), «забирати» («Лаврін прийняв драбину». — І. Нечуй-Левицький).
Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію; треба — схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставились до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, якщо пропозиція стала резолюцією зборів. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще користуватись тільки дієсловом ухвалити або постановити: «Учора на зборах ухвалили колгоспники відправити в Ленінград вагон кавунів та динь» (О. Донченко).

Без золота, без каменю, без хитрої мови

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

приймати участь

Правильніше: брати участь
взяти участь
Хто братиме участь у конференції?
Він взяв активну участь в обговоренні документів.
Словник-антисуржик.

прийняти участь

Правильніше: брати участь
Словник-антисуржик.

приймати до уваги

Правильніше: брати до уваги
Словник-антисуржик.

приймати до відома

Правильніше: брати до відома
Словник-антисуржик.

Приймати близько до серця

Правильніше: Брати близько до серця

Приймати участь

Правильніше: Брати участь

Брати в толк

Правильніше: Уторопати

Брати на помітку

Правильніше: Брати на замітку