БЕРЕГОМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Береги, криси і поля

Перевірте вживання іменника поля і в разі потреби замініть:

береги — краї книжки, зошита, тканини, посуду;

криси — краї капелюха, бриля.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
На полях книги він залишив свої зауваження. На берегах книги він залишив свої зауваження.
Ковбої Дикого Заходу носили капелюхи з рівними полями для захисту від сонця. Ковбої Дикого Заходу носили капелюхи з рівними крисами для захисту від сонця.

АЛЕ:

береги — край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря.

Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги (Іван Нечуй-Левицький).

На берегу річки

Правильніше: На березі річки

поля – береги – краї – криси

Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко).
Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет).
Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Поля, береги, краї, криси

«На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах? Адже білі краї книжки чи зошита звались і звуться по-українському береги: «Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки» (Н. Рибак); «Книжка з золотими берегами» (Словник Б. Грінченка).
Словом береги інколи позначають краї чогось, наприклад: «Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою» (О. Донченко); часом це слово відповідає російському кайма: «...Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги» (К. Гордієнко).
Часто помиляються тепер, називаючи краї капелюха або бриля полями: «Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали». По-українському вони звуться криси: «Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя» (Ю. Яновський). Від цього слова в західноукраїнських гірських районах капелюх із широкими крисами зветься крисаня: «На нім крисаня аж горить» (М. Шеремет).
Слово криси виступає іноді як синонім іменника краї: «Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни» (М. Коцюбинський).

Неприємний і прикрий

Наша класична література тільки зрідка користувалась прикметником неприємний і прислівником неприємно, надаючи перевагу словам прикрий і прикро. У сучасній українській літературі слова прикрий і прикро дедалі більше поступаються перед прикметником неприємний і прислівником неприємно: «Дівчині снився якийсь неприємний сон»; «Щоб мати менше неприємних розмов з директором, він уникав його»; «Людині неприємно бачити й знати, що вона відстала від життя».
Між цими прикметниками й прислівниками є деяка семантична різниця: прикметник неприємний означає, що якась особа, дія чи явище не дають приємності людині: неприємна робота, неприємний чоловік; прикметник прикрий — емоційно наснаженіший, указує на більше враження від якості особи, дії чи явища: «Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені» (М. Коцюбинський); «Колісник прикро подивився йому у вічі» (Панас Мирний). Отож, може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра — все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.
Слід пам'ятати, що прикметник прикрий має ще значення «крутий» (прикрий берег), а також «різкий»: червоний, аж прикрий (Словник Б. Грінченка).

поля

Правильніше: 1. (капелюха) криси
2. (книги) береги
Словник-антисуржик.