ГРУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: дворушник

Правильніше: торгувати на два базари

Правильніше: грати двоїсту гру; торгувати на два базари

Іноді виникають труднощі у відмінюванні Цього слова. Часом помилкове вживання певних форм бачимо і в друкованому тексті. Напр., у Панаса Мирного: «Ігра їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари».
Особливості відмінювання полягають у тому, що в однині у відповідній відмінковій формі виступає слово гра (без і), а в усіх відмінках множини на початку додається і (ігри). Наприклад:

Щедра осене! В засіках
Розсип жовтого зерна,
По трудах людських великих —
Гра веселого вина.
(М. Рильський,)

О! Глянь! Стрибають в іскрянім півколі
Маленькі рибки, мов у дивній грі!
(М. Рильський.)

«Олімпійські ігри відбувалися раз на чотири роки. За кілька місяців до їх початку по всіх грецьких державах розсилали послів, які запрошували взяти участь у змаганнях». (З журналу.)
«Ми по праву пишаємося високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу — абсолютних чемпіонів Олімпійських ігор». (З газети.) «Журнал «Дошкільне виховання» приділяє велику увагу дитячим іграм». «Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри». «…Рясне вживання народних пісень, вплетіння їх у дію вертепної драми було підказане українською народною творчістю, зокрема народними драматизованими іграми, весільними обрядами тощо». (З журналу.) «У весняних іграх тварини втратили своє магічне значення (див. такі ігри, як «Зайчик», «Перепілочка», «Ворон» та ін.), і мімічні елементи в них не можна порівняти з тим, що ми маємо, наприклад, у африканських і австралійських народів». (О. Білецький.)
Отже, в однині у відповідній відмінковій формі — гра, у множині — ігри.

Іноді виникають труднощі у відмінюванні цього іменника. Хибне вживання певних форм зрідка бачимо і в друкованому тексті. Приміром, у Панаса Мирного: «Ігра їх (дівчат) така – беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари.» Правильно: в однині у відповідній відмінковій формі виступає гра, а в усіх відмінках множини додається і (ігри). «Оксано, Оксано! Де твої ігри та щебетання?..» (Григорій Квітка-Основ'яненко).

Правильніше: гра в шахи

Правильніше: остання гра

Правильніше: гра з вогнем; танець над прірвою

Правильніше: вийти з гри

Правильніше: і нашим і вашим

Правильніше: диригент гри

Правильніше: подавати м'яч

Правильніше: не вартий товар роботи; не варта шкірка вичинки; гра не варта свічок

Правильніше: гра з вогнем

Правильніше: не придатний для гри

Правильніше: гра слів (словами)

Правильніше: додержуючи правил гри

Правильніше: завершення гри

Правильніше: не варта справа заходу; шкода й заходу (праці); шкода й свічку світити; не стала шкірка за виправку; шкірка вичинки не варта

Правильніше: гра в цуцика

Правильніше: гра з відкритими козирями

Правильніше: гра з вогнем; велика небезпека

Правильніше: жвавий початок гри

За Правописом 2019 (§66) іменник Ігор належить до м'якої групи й у кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю.

Правильніше: Доброякісна, високоякісна гра

Правильніше: Справа варта заходу; це того вартує