ШТУКИ — СИНОНІМІЯ

штука

штуки (мн.)

витівки

фіґель

хитрощі

шту́ка (розм.) вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм

ка́верза (розм.)
ко́ник (рідше)
но́мер (розм.)
трюк (розм.)
фо́кус (розм.)
фо́ртель (розм.)
фі́гель (розм., рідко)
фі́глі (розм.)
шту́чка (розм.)

шту́ка смуга полотна, паперу тощо, згорнена трубкою

зви́ток (діал.) сувій.
звій (розм.) смужка паперу, полотна і т. ін., згорнута в трубку; сувій.
зго́ртка (розм.) те саме, що зго́рток 2.
зго́рток що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій.
поста́в сувій, штука (тканини).
руло́н згорнутий у трубку папір, тканина, лінолеум і т. ін.
суві́й (чого і без дод.) шматок полотна або іншої тканини певної довжини, який зберігають згорнутим у трубку.

шту́ка (розм.) спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристроях та маловідомих хімічних і фізичних явищах

фо́кус спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристроях та маловідомих хімічних і фізичних явищах.
ілю́зія програмний номер ілюзіоніста (у 1 знач.).

шту́ка (розм.) людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами

лис (розм.) про хитру, лукаву людину.
проно́за (розм.) спритна, хитра людина; пройдисвіт, пронира.
хитря́к (розм.) те саме, що хитру́н.

шту́ка (розм.) вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр

ви́верт (розм.) прийоми, до яких вдаються при непорядних вчинках; хитрощі.
ви́крут (розм.) хитрий прийом, спритна дія.
ви́крутка (розм.) те саме, що ви́крут 2.
ви́крутні (розм.)
еківо́ки двозначні натяки, виверти.
мане́вр спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі.
фо́кус (розм.) хитрощі, виверти, удавання.
фі́ґлі-мі́ґлі (розм.) витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь.
хи́трощі вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр.
шту́чка (розм.) те саме, що шту́ка1 5.

штука (Р.)

штука (П.)

річ (важка)
(з ч. не) не велике діло /н. не штука — вмерти/

штука хто

штука (ІД.) вогнева

штука (ФР.)

дивовижа <н. оце штука!>
найголовніше <н. у тім і штука!>

штука З.

штука

штука

штука

штука (тканини)

екземпляр (ІР.) хто

коліно витівка

мистецтво

фокус

іскуство



Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.