ШОК

шок (підсил.) стан незручності і деякої розгубленості

бенте́ження

заміша́ння

збенте́ження

зміша́ння (рідко)

зніякові́лість

зніякові́ння

конфу́з (розм.)

нестя́ма (підсил.)

ні́я́ковість

сум'яття́ (підсил.)

шок (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання

вдар (перен.) раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.

потрясі́ння (перен.) сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.

стрес стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів.

струс (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання.

тра́вма (зі сл. психічна, душевна. перев. з означ. психічний, душевний.) нервове потрясіння.

уда́р (перен.) раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.

зворух

удар

ураза

штовх

алярм

переполох

сполох

тривога

шок (с. паніка.)

ґвалт

вдар нервовий

грець (б. з.)

стрес

шок

розлад нервовий

струс

ступор (с.)

шок

удар нервовий

грець (б. з.)

стрес

шок

потрясення

шок