ХАРАКТЕРНИЙ

характе́рний (для кого-чого) який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь

власти́вий (кому, чому)

пито́мий (рідше.)

притама́нний

характе́рний який часто зустрічається

типо́вий який часто зустрічається; характерний, звичайний, природний для кого-, чого-небудь.

ходя́чий (розм.) який узвичаївся, усталився; часто зустрічається; типовий.

характерний акцент

прикметний

своєрідний

специфічний

характерний про особливість

визначальний

основний

властивий

особливий

питомий

прикметний

притаманний

своєрідний

специфічний

звичайний для кого

типовий

характерний

кольоритний (П.)

своєрідний

характерний

неодмінний про рису

характерний

показовий факт

знаменний

красномовний

симптоматичний

типовий

характерний

прикмета

прикметний (прик.)

характерний

примітний про явище

видатний (с.)

прикметний

характерний

притаманний

властивий

прикметний

характерний

своєрідний жанр

автономний (ок.)

специфічний

характерний

типовий про рису

властивий

природний

притаманний

характерний

особливість

властивість

окремішність

питомість

притаманість

специфічний

характерний