УДАРИТИ — СИНОНІМІЯ

уда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) учинити збройний напад

вда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) раптово й стрімко.
набі́гти (перев. недок.) учинити набіг.
навали́тися (розм.) навально й несподівано.
нагря́нути (перев. без додатка)
напа́сти (на кого-що)
обсі́сти (кого, що) з усіх боків.

уда́рити (у що, по чому, об що, чим) чинити удар, удари;

ба́цнути (розм.) однокр. до ба́цати- різко вдарити.
баба́хнути (підсил. розм.) сильно бити, вдаряти, кидати - Однокр. до баба́хати 1.
вда́рити (у що, по чому, об що, чим) чинити удар, удари.
га́кнути (розм.) ударити, стукнути.
га́хнути однокр. до га́хкати - з силою стукати, ударяти.
ге́пнути (розм.) бити, стукати по чому-небудь, у щось - Однокр. до ге́пати.
дзи́знути (розм.) сильно ударити.
жа́хнути (розм.) сильно вдарити.
лу́снути (розм.) сильно вдарити кого-, що-небудь об щось.
сви́снути (розм.) сильно, з розмаху ударити.
хрьо́пнути (розм.) однокр. до хрьо́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
хря́пнути (розм.) однокр. до хря́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
цю́кнути (розм.) ударяти, стукати чим-небудь по чомусь.
шва́ркнути (розм.) із силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін.
шваркону́ти (розм.) підсил. до шва́ркнути - Із силою кинути, шпурнути, ударити.
шварну́ти (розм.) з силою кинути; шпурнути.
шкварну́ти (розм.) сильно вдарити.

уда́рити (кого, по чому, в що, чим) сильно вдарити чим-небудь

ви́тягти (розм.) бити батогом, нагаєм, києм і т. ін., протягуючи по тілу.
впереза́ти (розм.) сильно ударити кого-небудь.
врепі́жити (розм.) з силою ударити, хльоснути.
опереза́ти (розм.) з усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким).- Те саме, що опері́щувати.
полосону́ти (підсил. розм.) підсил. до полосну́ти.
потягти́ (розм.) сильно вдарити чим-небудь.
упері́щити (підсил. розм.) сильно ударити когось, щось, по чомусь.
урепі́жити (підсил. розм.) з силою ударити, хльоснути.
хря́пнути (розм.) однокр. до хря́пати.

уда́рити ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук

ба́хнути однокр. до ба́хкати і ба́хати- Створювати гучні короткі звуки.
баба́хнути однокр. до баба́хати 2- Утворювати сильні низькі уривчасті звуки.
вда́рити ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук.
га́хнути однокр. до га́хкати- Створювати гучні короткі звуки.
грю́кнути однокр. до грю́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
грюкону́ти підсил. до грю́кнути- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
гря́кнути (розм.) однокр. до гря́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
сту́кнути однокр. до сту́кати - Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.
цю́кнути (розм.) однокр. до цю́кати- Ударяючись об що-небудь, видавати стук.

уда́рити про мороз, холод, спеку, дощ і т. ін. - несподівано настати, розпочатися

вда́рити початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи).
вшква́рити почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).
ушква́рити почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).

уда́рити

уда́рити

уда́рити

уда́рити

уда́рити

вгачувати

влучити (кулею)
всадити (у що)
угатити (док.)
ударити (чим)

вшкварити

стьобону́ти (лозиною)
ударити (гопака)
уперіщити (про дощ)
утнути (док. (завзято зробити))

угачувати

влучити (кулею)
всадити (у що)
угатити (док.)
ударити (чим)

ушкварити

стьобону́ти (лозиною)
ударити (гопака)
уперіщити (про дощ)
утнути (док. (завзято зробити))

гря́нути

двигнути

ударити

контузити

уда́р навальний наступ на ворога

ата́ка навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу.
вдар стрімкий напад, атака.
на́ступ бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
на́ї́зд раптовий, короткочасний напад на кого-небудь.
нава́ла вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію.
при́ступ навальний напад війська на ворога; атака.

уда́р (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання

вдар (перен.) раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.
потрясі́ння (перен.) сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.
стрес стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів.
струс (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання.
тра́вма (зі сл. психічна, душевна. перев. з означ. психічний, душевний.) нервове потрясіння.
шок (перен.) стан пригніченості, розгубленості.

уда́р (по чому, у що, чим, без додатка) різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла

буха́н (розм.) стусан, штовхан, штурхан.
бухане́ць (розм.) зменш. до буха́н.
гепа́к (діал.) стусан.
духопе́л (розм.) те саме, що духопе́лик.
духопе́лик (розм.) удар кулаком.
ля́панець (розм.) легкий удар рукою з метою покарання.
стуса́н удар кулаком.
тасу́н (розм.) те саме, що стуса́н; штовхан, штурхан.
тичо́к (розм. рідше) те саме, що стуса́н.
товче́ник (розм.) удар кулаком.
туса́н (розм.) стусан, штовхан рукою або ногою.
шльо́панець (розм.) легкий удар долонею з метою покарання; ляпанець.
штовха́н (розм.) короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан.
штовхане́ць (розм.) зменш. до штовха́н.
штурка́н (діал.) штурхан.
штуркане́ць (діал.) штурханець.
штурха́н (розм.) те саме, що штовха́н.
штурхане́ць зменш. до штурха́н.

уда́р (підсил. розм.) втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь

вдар (підсил. розм.) велика шкода, втрата, заподіяні кому-, чому-небудь.
кри́вда те саме, що шко́да1 1.
шко́да матеріальні втрати; збитки.

удар рукою

удар (П.)

атака ((лобовий) ВІЙ.)

удар долі

удар нервовий

удар

биття (серця)
відгроми (грому)
звуки (бубна)
удари (мн.)

забій серця

надхнення злет духу

стук у двері

імпет

ушиб

шок

Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.