ТЯМИТИ — СИНОНІМІЯ

тя́мити (розм.) тримати в пам'яті

зберіга́ти перев. із сл. пам'ять, згадка тощо.
тямкува́ти (розм.)
тямува́ти (розм.)

тя́мити (розм.) бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що-небудь

кмети́ти (рідше) розуміти, тямити.
кміти́ти (рідше) розуміти, тямити.
кмітува́ти (рідко.) розуміти, тямити.
мізкува́ти (розм.) те саме, що розумі́ти; тямити.
міркува́ти (розм.) розуміти, усвідомлювати щось.
пе́трати (розм. перев. із запереч. не, зневажл.) те саме, що розумі́ти 1.
розбира́ти (розм. що, також із спол. що, де.) розуміти, усвідомлювати що-небудь, з'ясовувати щось для себе.
розумі́ти (також без дод. і з підрядним реченням.) сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.).
тямкува́ти (розм.) те саме, що тя́мити.
шу́пити (розм.) те саме, що розумі́ти 1.

тя́мити (розм.) володіти якою-небудь мовою, бути в змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою

куме́кати (по якому, розм.)
розбира́ти (розм.)
розумі́ти (по якому, з якої)

тя́мити (також що, розм.) бути обізнаним в чому-небудь, мати знання, досвід в якій-небудь галузі

зна́тися (на чому, розм.)
куме́кати (у чому, розм.)
метикува́ти (у чому, розм.)
пе́трати (у чому і без додатка, розм.)
розумі́тися (на чому, в чому)
тя́митися (на чому)
тямкува́ти (розм.)
шни́порити (діал.)
шу́пити (розм.)
шуру́пати (також чого, розм.)

тя́мити (розм.) володіти умінням, навичками робити що-небудь

могти́ бути здатним; уміти.

тя́мити

тямити

о. брати до тями
кн. виявляти кмітливість <тямущість>

тямити (Р.) на собі, погляд

тямити

мізкувати у чому

уміти (ЖМ.)

тямити

поніма́ти

тямити
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.