ТЯГТИСЯ — СИНОНІМІЯ

тягти́ся повільно рухатися низкою, один за одним

тягну́тися повільно рухатися низкою, один за одним.

тягти́ся (розм.) про засоби пересування - рухатися в якомусь напрямі

бі́гти (розм.)
гна́ти (розм.) швидко.
коти́ти (розм.) про автомобіль, віз.
плести́ся (розм.)
телі́житися (діал.) надто поволі.
тягну́тися (розм.)

тягти́ся про час, пору життя, події тощо - наближатися до кінця, закінчуватися

вихо́дити (розм.) минати, закінчуватися (про певний час).
зника́ти минати, кінчатися (про час).
зіхо́дити (рідше) проходити, закінчуватися, минати (про час).
йти минати, проходити (про час та його відрізки).
ли́нути минати, проходити (про час, події тощо).
мина́ти проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події тощо).
мина́тися те саме, що мина́ти 3.
перево́дитися (розм.) про час - одноманітно, повільно.
перехо́дити (розм.) минати, проходити (про час, події і т. ін.).
пли́нути проходити, минати (про час).
пливти́ проходити, минати (про час).
плисти́ проходити, минати (про час).
проляга́ти (розм.) минати (про час).
промина́ти закінчуватися, проходити (про час, життя, його періоди, події і т. ін.).
проплива́ти проходити, минати (про час).
протіка́ти проходити, минати (про час, відрізок часу, період життя).
прохо́дити наближатися до кінця, закінчуватися.
сплива́ти поволі, непомітно для кого-небудь мина́ти, проходити (про час, пору).
стіка́ти проходити, минати (про час).
схо́дити проходити, закінчуватися, минати (про час).
текти́ минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі).
ізника́ти (рідше) минати, кінчатися (про час).
іти́ минати, проходити (про час та його відрізки).

тягти́ся про людину, тварину, рослину - збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо

тягти́ся випрямляючись, витягатися в якому-небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.)

простяга́тися випрямляючись, витягатися в якому-небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.).
протя́гуватися випрямляючись, витягатися в якому-небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.), тягтися до кого-, чого-небудь; простягатися.
протяга́тися випрямляючись, витягатися в якому-небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.), тягтися до кого-, чого-небудь; простягатися.
тягну́тися випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого-, чого-небудь, намагатися наблизитись.

тягти́ся мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим

розтя́гуватися сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром.
розтяга́тися сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром.
тягну́тися мати здатність розтягатися, збільшуватися в довжину, в ширину.

тягти́ся розташовуватися в одну лінію на значному просторі

вести́ мати певний напрямок, простягатися куди-небудь.
вибіга́ти (розм.) простелятися звідки-небудь кудись.
збіга́ти (розм.) бути розташованим, мати напрям знизу догори.
йти простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).
ляга́ти (розм.) пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу).
проляга́ти проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.).
простеля́тися пролягати, тягтися куди-небудь.
простила́тися пролягати, тягтися куди-небудь.
простяга́тися займати який-небудь (перев. великий) простір, розташовуватися на якомусь (перев. великому) просторі.
протя́гуватися тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
протяга́тися тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
прохо́дити простягатися, тягтися в якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.).
прямува́ти (розм.) пролягати, простягатися в певному напрямку.
розтя́гуватися розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
розтяга́тися розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
тягну́тися займати великий простір у довжину; пролягати.
іти́ простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).

тягти́ся відбуватися протягом певного відрізку часу

забира́ти відбирати певний проміжок часу.
займа́ти заповнювати який-небудь проміжок часу; продовжуватися, тривати.
продо́вжуватися тривати, розвиватися, відбуватися не зупиняючись; поновлюватися (після перерви).
протя́гуватися тривати якийсь час, затримуватися, продовжуватися.
протяга́тися тривати якийсь час, затримуватися, продовжуватися.
розтя́гуватися тягнутися, тривати надто довго (про час,термін дії, перебіг чого-небудь, користування чимсь).
розтяга́тися тягнутися, тривати надто довго (про час,термін дії, перебіг чого-небудь, користування чимсь).
трива́ти відбуватися протягом певного відрізку часу.
тягну́тися продовжуватися, тривати (перев. довго).

тягтися

плентатися (за ким)
П. старатися не відстати від кого

тягтися про війну

минати (про час)

тягтися від А до Б

тягтися вгору

тягтися до кого

до чого мати нахил <потяг> прагнути чого

тягтися у праці

тягтися з останнього

ІД. вишукувати останні резерви <прв. коштів>
витрачати що

тягтися про мелодію

линути повагом

брести повільно

п'ястися вгору

пнутися вгору

повзти про час

тягтися
повільно минати

пориватися вгору

тягтися
про дерева — ще виганяти|ся

посуватися

тягтися (важко)

прагнути до чого

тягтися

пролягати про шлях

простягатися

витягатися (про руку)
тягтися

тривати

бути ((у чомусь) (про життя))
точитися (про бої)
триматися (про погоду)
тягтися

тяжіти додолу

тягтися

шкандибати

задержуватися

продовжуватися

шмигати

тягтися


Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.