ТУГИЙ — СИНОНІМІЯ

туги́й їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля

тверди́й їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля.
тужа́вий щільний, тугий, не м'який.

туги́й про тіло, м'язи людини та їхні частини; про струмінь повітря, води тощо

пру́жни́й тугий, міцний (про тіло, м'язи і т. ін.).
пругки́й те саме, що пру́жни́й 1, 3–5.
пружи́нистий тугий, міцний (про тіло, м'язи).
пружи́нястий (розм.) те саме, що пружи́нистий.
пружи́стий (розм.) те саме, що пружи́нистий.
пружки́й (розм.) те саме, що пру́жни́й.
пружна́стий (розм.) те саме, що пружи́нистий.
пружня́стий (розм.) те саме, що пружи́нистий.
цупки́й фізично сильний, дужий (про людину).

тугий лук

тугий про косу

щільно сплетений

тугий бинт

тугий гаман

тугий овоч

тугий про натуру

тугий на що

тугий вітер

тугий заробіток

тугий

тугий

тугий

напругий про гілля

незговірливий про вдачу

пружний про тіло

суворий погляд

твердий на дотик

тугий

ту́га невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.

жа́лощі пригнічений настрій, що викликається бідою, нещастям, невдачею і т. ін.; туга, скорбота.
жало́ба скорбота, сум, туга за померлим.
жаль важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота.
жур (діал.) те саме, що жура́.
жура́ (діал.) журба.
журба́ невеселий настрій, важкі почуття; печаль, смуток.
журбо́та (розм.) те саме, що журба́.
зажу́ра (поет.) почуття журби, смутку.
меланхо́лія важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга.
міно́р (розм.) музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби.
нуда́ (розм.) те саме, що нудьга́ 1, 2.
нудо́та те саме, що нудьга́ 1–3.
нудьга́ стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада.
осму́та (діал.) смуток.
печа́ль те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби.
при́смуток легкий смуток.
приту́га (розм.) почуття скорботи, тяжкої туги.
скорб (уроч.) те саме, що скорбо́та 1, 2.
скорбо́та почуття, викликане глибокими переживаннями, стражданнями; печаль, сум; протилежне радість.
сму́та (розм.) невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба.
сму́ток невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба.
сум невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне ра́дість.
сухо́та (фольк. нар.-поет.) туга, журба.
ту́сок (діал.) туга, смуток.
туск (діал.) туга, смуток.
туска́ (діал.) туга, смуток.
іпохо́ндрія (книжн.) хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я; пригнічений стан, туга.

туга

жалість (Р.) тяжка

журба в душі

зануда

камінь (П.) на серці

меланхолія

<глибокий> сум

смуток

меланхолія

печаль

скука



Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.