СИЛА — СИНОНІМІЯ

си́ла застосування фізичної сили до кого-небудь

наси́лля те саме, що наси́льство.
наси́льство застосування фізичної сили до кого-небудь.
розбі́й насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь.

си́ла фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось

міць фізична сила.
насна́га фізична енергія; сила.
путе́ря (діал.) сила, міць.
снага́ фізичні сили, енергія.

си́ла велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль

могу́тність (підсил.) абстр. ім. до могу́тній - велика влада, сила, великий вплив.
могу́ття (підсил. поет.) те саме, що могу́тність.
могу́ть (підсил. поет.) те саме, що могу́ття.
міць велика сила чого-небудь; могутність.

сила

сила духу

сила слова

сила юридична

сила удару

сила (ІД.) в тому

сила

сила

війська (збройні)
сили (мн.)

сила мистецькі

сила небесні

багато

много (д.)
сила
чимало (пр.)
обр. - купа
ід. такого <н. такого калік!>
хоч лопатою вигрібай
<ціла> армада
хоч залийся

влада грошей

гарт (П.)

глибина думки

сила

держава ніг

дужість

енергія

здоров'я

дужість (фр.)
сила
спрт. хороша форма
кн. фізичний стан

леґіон велика кількість

міць фізична

міч (зст.)
сила

море (П.)

наснага

натовп (ЖМ.)

море (як міра кількости)
сила

повінь чого

потуга військова

сенс увесь

сила (о.)

суть

корінь (ФР.)
природа (речей)
сила
штука <н. ось у чім штука!>
внутрішня природа
квінтесенція раціональне зерно

чинність закону

сила

ділання

енергія

засилля

легіон

много

могучість

потенція

си́лою всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь

гвалто́вно (підсил. рідше) застосовуючи фізичну силу.
живоси́лом (підсил. розм.)
наси́лу (діал.)
силко́м (розм.)
ґва́лтом (підсил.)

си́лах який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь

безси́льний (рідше)
него́жий (на що, до чого, розм.)
негодя́щий (до чого і без додатка, розм.)
негі́дний (на що, до чого, рідко) неспроможний фізично що-небудь робити.
незда́тний (на що, до чого, з інфін.)
незуга́рний (до чого, з інфін., розм.) який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось.
неприда́тний (до чого)
спромо́зі з інфін. - який хоче або повинен, але не може щось зробити.

живосилом

накидом

насильно

примусово

мусово (р.)
за боюсь
пр. з примусу
о. з-під палиці

пробоєм

силоміццю

силоміць

сік овочевий з цукром

стихія

сили (ворожі)
стихії (мн.)

принуда

силком


Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.