СВІДОМІСТЬ

свідо́мість здатність осмислено сприймати навколишнє

па́м'ять здатність розумно, тверезо мислити, міркувати; свідомість.

прито́мність стан за знач. прито́мний 1.

ро́змисел (розм.) свідомість, здатність свідомо сприймати навколишнє.

тя́ма (розм.) свідомість.

тя́мка (розм.) те саме, що тя́ма.

тя́мок (розм.) те саме, що тя́ма.

глузд

пантелик

розум (фр.)

думка /н. свідомість чого = думка про що/

розуміння

усвідомлення

нематеріяльність

свідомість

психічний світ

памороки (жм.)

свідомість

доцільність

мислення

розсудливість

свідомість

голова <н. кращі голови нації>

виображення (г.)

думка (ФР.)

свідомість

фантазія <н. у моїй уяві>

душевність

свідомість

сердечність

пам'ять <н. упав без чуття>

чуйність <н. з чуттям>

єство <н. збагнула чуттям жінки>

почуття

свідомість

чуйність

Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.