РУЇНА

руї́на залишки зруйнованої споруди, населеного пункту

груз (розм.)

зва́лище (розм.)

розва́лище (розм. рідко)

руйно́вище

руї́на дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь

зни́щення

лама́ння

ни́щення

ро́зруй (поет., рідко.)

розбива́ння

розва́л

розва́лювання

розо́рення (рідше)

руйна́ція

руйнува́ння

руйновище

румовище

руїна у країні

розвал

розруха

руїна економіки

занепад

розор

руїна

залишки

рештки (замку)

руїни (мн.)

погибель руїна

нищення

руйнація

руйнування

руїна

фр. пропасть <н. іти на п.>

на кого пропад <н. нема пропаду на>

погибіль руїна

нищення

руйнація

руйнування

руїна

на кого пропад <н. нема пропаду на>

фр. пропасть <н. іти на п.>

попелище (П.)

руїна

розвал

розклад

розлад

розпад

руїна

розор

розорення

руїна

катаклізм

загин

катастрофа

повідь

руїна

крах

банкротество

завал

запад

згуба

розвал

розпад

руїна

упад

утрата

погром

вигуба

винищення

розгром

руїна

смерть

розвалина

звалище

румовище

руїни

розор

румовище

руїни

Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.