ОЗНАКА

озна́ка основа передбачення чогось; те, що знаменує або передвіщає щось

помі́тка (розм.) ознака чого-небудь; прикмета.

прикме́та основа передбачення чого-небудь.

примі́та (розм.) те саме, що прикме́та.

примі́тка (розм.) прикмета.

властивість

ознак (з.)

особливість

познака (д.)

прикмета

риса

ознака хисту

повів

призвістка

ознака життя

показник

прояв

свідчення

ознака символ

емблема

знак

аксесуар

деталь

ознака (прв. мн. (неодмінний))

предмет

причандал

причандалля (зб.)

атрибут матерії

властивість

ознака

відзнака

ознака

прикмета

риса

дух часу

вимоги (фр.)

властивість

знамення

ознака

тенденція

характер

звістка (ЖМ.)

знак

ознака

прикмета

знак дружби

вияв

доказ

ознака

повів (П.)

віяння (ідей)

ознака (таланту)

прикмета

подих весни

ознака

призвістка

прикмета

познака

знак

ознака

прикмета

показник кризи

доказ

ознака

свідчення

прикмета

ознака

признака (д.)

символ добробуту

ознака

прикмета

симптом хвороби

вияв

ознака

прикмета

ціха́

ознака

прикмета

риса

евіденція

досвід

наочність

ознака

підстава

емблема

ознака

символ

значення

вага

вартість

вимова

вияв

думка

зміст

контест

ознака

розуміння

семантика

тямка

тямність

признака

знак

ознака

познака

прикмета

примітка

узнака

приміта

ознака

признака

прикмета

симптом

вияв

ознака

проява

риса занепаду

ознаки

особливості

прикмети