НУД — СИНОНІМІЯ

нуд (розм.) гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього

ну́ди (рідше)
нуда́ (розм.)
нудо́та (підсил. розм.)
ску́ка (рідше)
хандра́ (розм.)

нуд хто

нудота потяг блювати

нуд (з.)
нудь (г.)

скука

нуда́ (розм.) невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.

жа́лощі пригнічений настрій, що викликається бідою, нещастям, невдачею і т. ін.; туга, скорбота.
жало́ба скорбота, сум, туга за померлим.
жаль важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота.
жур (діал.) те саме, що жура́.
жура́ (діал.) журба.
журба́ невеселий настрій, важкі почуття; печаль, смуток.
журбо́та (розм.) те саме, що журба́.
зажу́ра (поет.) почуття журби, смутку.
меланхо́лія важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга.
міно́р (розм.) музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби.
нудо́та те саме, що нудьга́ 1–3.
нудьга́ стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада.
осму́та (діал.) смуток.
печа́ль те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби.
при́смуток легкий смуток.
приту́га (розм.) почуття скорботи, тяжкої туги.
скорб (уроч.) те саме, що скорбо́та 1, 2.
скорбо́та почуття, викликане глибокими переживаннями, стражданнями; печаль, сум; протилежне радість.
сму́та (розм.) невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба.
сму́ток невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба.
сум невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне ра́дість.
сухо́та (фольк. нар.-поет.) туга, журба.
ту́га почуття глибокого жалю; важкий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба, сум.
ту́сок (діал.) туга, смуток.
туск (діал.) туга, смуток.
туска́ (діал.) туга, смуток.
іпохо́ндрія (книжн.) хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я; пригнічений стан, туга.

печаль


Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.