МОВИТИ — СИНОНІМІЯ

мо́вити передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось

ба́яти (фольк.)
вити́скувати перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо.
виці́джувати (розм.) неохоче, недбало.
га́вкати (вульг.) стосовно людини, яку зневажають.
гарча́ти (зневажл.) сердито, невдоволено.
гримі́ти (розм.) голосно, басом.
проріка́ти (поет.)
проці́джувати (розм.) перев. із сл. крізь зуби - повільно.
руба́ти (розм.) різко.
сича́ти з присвистом, а також здавленим від люті голосом.
скрипі́ти (розм.) різким, неприємним голосом.
стогна́ти жалібно, зі стогоном.
тягну́ти повільно, протяжно.
хли́пати (розм.) із схлипуванням.
хрипі́ти хрипким голосом.
ціди́ти (розм.)
шипі́ти (розм.) вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом.

мо́вити передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.

ви́говорити (що, розм.) говорячи, вимовляти, висловлювати що-небудь.
ви́мовити (що.) передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином.
ви́палити несподівано і швидко.
ви́словити передавати словами (думки, почуття і т. ін.).
ви́тиснути через силу.
га́вкнути (вульг.) сердито.
зрони́ти (перен.) сказати, промовити коротко (перев. після мовчання).
ки́нути (що і без прям. дод., перен.) швидко, часом недбало казати, висловлювати (репліку, слово тощо).
оброни́ти (рідше перев. док., перен.) сказати, промовити що-небудь коротко, скупо, нехотя, мимохідь (перев. після мовчання).
пові́дати казати що-небудь.
пробаси́ти (розм.) низьким голосом, басом.
пробо́вкнути (розм.) ненавмисне виказати щось.
пробубні́ти невиразно.
провести́ (розм.) повільно, розтягуючи слова.
прога́вкати (вульг.)
проговори́ти вимовляти, говорити певним чином.
прогримота́ти (розм.) дуже голосно, оглушливо.
прогугні́ти гугняво, в ніс.
прогусти́ глухим, низьким голосом.
проказа́ти передавати голосом, говорити певним чином.
пролепета́ти проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.
пролепеті́ти (розм.) нерозбірливо, лагідно.
промо́вити (що і без прям. дод.) говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки.
прорипі́ти (розм.) скрипучим голосом.
пророни́ти (у сполуч. із сл. слово, звук, перен.) стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
простогна́ти зі стогоном.
прохрипі́ти хрипло.
проціди́ти перев. із сл. крізь зуби - знехотя, невиразно.
прошамота́ти (розм.) перев. про людину з беззубим ротом - невиразно, шепелявлячи.
прошипі́ти притишено, із здавленим від роздратування або люті голосом.
прощебета́ти (розм.) швидко й голосно, дзвінко.
рубану́ти (рідше)
рубну́ти різко.
сказа́ти (що і без прям. дод.) передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити.

мовити

говорити

мовити
вести річ <мову>

відговорювати

возглашати

говорити

мовити

пропагувати

рецитува́ти

мов ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень

мов спол. з'ясувальний - ужив. для приєднання деяких видів підрядних речень із знач. неповної достовірності, сумніву, непевності тощо; част. - ужив. для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності тощо

бу́цім (розм.)
бу́цімто (розм.)
ге́йби (діал.)
либо́нь (розм.) ужив. з більшими синтаксичними обмеженнями.
на́че (спол., част.)

бу́цім

на́че (пр.)
би то <н. він би то не знав>
б.з. б то

будьто

Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.