КОХАННЯ

коха́ння (розм.) та, кого кохають

коха́на

коха́нка (рідше)

ла́да (фольк.)

лю́ба

лю́бка (розм.)

лю́бонька (пестл.)

лю́бочка (пестл.)

люби́ма

любо́в

ми́ла

по́друга

се́рде́нько (фольк.)

се́рде́чко (фольк.)

серденя́ (фольк.)

симпа́тія (розм.)

солодя́тко (фольк.)

коха́ння (розм.) чоловік, якого кохають

коха́нець (рідше)

коха́ний (ім.)

ла́до (фольк.)

лю́бий

лю́бчик (розм.)

люби́мий

любко́ (розм.)

ми́лий

се́рде́нько (фольк.)

се́рде́чко (фольк.)

серденя́ (фольк.)

симпа́тія (розм.)

солодя́тко (фольк.)

коха́ння глибока сердечна прихильність до особи іншої статі

вподо́ба (діал.)

жага́ сильне, нестримне почуття.

закоха́ння (розм.)

лю́бощі

лю́бість (розм.)

люба́ (діал.)

любва́ (діал.)

любо́в

почуття́

при́страсть

уподо́ба (діал.)

кохання (із сл. моє,) ЯК ЗВ.

кохана

коханий

коханнячко

милість (ЗСТ.)

кохання

любов