КИНУТИ — СИНОНІМІЯ

ки́нути (кого, що) помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.

бебе́хнути (розм.) щось важке перев. додолу.
бри́знути (розм.)
вве́ргнути (розм.)
вве́ргти (розм.) всередину чогось.
ве́ргнути (розм.) з силою, щось важке.
ве́ргти (розм.) з силою, щось важке.
вти́рити (розм.) в когось, щось.
жбу́рити (розм.)
жбурну́ти (розм.)
запусти́ти (розм.)
ля́пнути (розм.) з коротким різким звуком.
плю́хнути (розм.)
попе́рти (фам.)
попу́дити (діал.) рвучко, різко, з силою.
поти́рити (фам.)
потури́ти (діал.)
пошпу́рити (розм.)
уве́ргнути (розм.)
уве́ргти (розм.) всередину чогось.
ути́рити (розм.) в когось, щось.
хро́пнути (розм.)
шва́ркнути (розм.)
шваркону́ти (підсил. розм.)
шварну́ти (діал.)
швиргну́ти (розм.)
швиргону́ти (підсил. розм.)
шпу́рити (діал.)
шпурну́ти (розм.)
шубо́вснути (розм.) перев. на щось або в щось рідке.

ки́нути (що і без прям. дод., перен.) передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.

ви́говорити (що, розм.) говорячи, вимовляти, висловлювати що-небудь.
ви́мовити (що.) передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином.
ви́палити несподівано і швидко.
ви́словити передавати словами (думки, почуття і т. ін.).
ви́тиснути через силу.
га́вкнути (вульг.) сердито.
зрони́ти (перен.) сказати, промовити коротко (перев. після мовчання).
мо́вити висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.
оброни́ти (рідше перев. док., перен.) сказати, промовити що-небудь коротко, скупо, нехотя, мимохідь (перев. після мовчання).
пові́дати казати що-небудь.
пробаси́ти (розм.) низьким голосом, басом.
пробо́вкнути (розм.) ненавмисне виказати щось.
пробубні́ти невиразно.
провести́ (розм.) повільно, розтягуючи слова.
прога́вкати (вульг.)
проговори́ти вимовляти, говорити певним чином.
прогримота́ти (розм.) дуже голосно, оглушливо.
прогугні́ти гугняво, в ніс.
прогусти́ глухим, низьким голосом.
проказа́ти передавати голосом, говорити певним чином.
пролепета́ти проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.
пролепеті́ти (розм.) нерозбірливо, лагідно.
промо́вити (що і без прям. дод.) говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки.
прорипі́ти (розм.) скрипучим голосом.
пророни́ти (у сполуч. із сл. слово, звук, перен.) стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
простогна́ти зі стогоном.
прохрипі́ти хрипло.
проціди́ти перев. із сл. крізь зуби - знехотя, невиразно.
прошамота́ти (розм.) перев. про людину з беззубим ротом - невиразно, шепелявлячи.
прошипі́ти притишено, із здавленим від роздратування або люті голосом.
прощебета́ти (розм.) швидко й голосно, дзвінко.
рубану́ти (рідше)
рубну́ти різко.
сказа́ти (що і без прям. дод.) передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити.

ки́нути помістити у в'язницю, позбавити волі

вки́нути посадити до тюрми; ув'язнити.
замкну́ти посадити в приміщення, що замикається; ув'язнити.
засади́ти (розм.) ув'язнити, позбавити волі.
посади́ти (розм.) ув'язнити, позбавити волі; засадити (у 2 знач.).
посадови́ти ув'язнити, позбавити волі; засадити (у 2 знач.).
ув'язни́ти помістити у в'язницю, позбавити волі.

ки́нути

кидати

кинути (док.)

метати

оставля́ти

повергати

роня́ти

Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.