ЖІНКА

жі́нка одружена жінка стосовно свого чоловіка

ба́ба (розм.)

дружи́на

па́ні (розм.)

па́ра

подру́жжя як один із членів шлюбної пари.

полови́на (жарт.)

стара́ (розм.) та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості.

хазя́йка (розм.)

жі́нка доросла особа жіночої статі

ба́ба (фам.) перев. старшого віку.

да́ма

жона́ (розм. рідше)

мада́м одружена, перев. міська.

моло́дка (розм.)

молоди́ця (розм.)

молоду́ха (діал.) перев. молода заміжня.

неві́ста (діал.)

осо́ба

па́ні

тьо́тя (розм.)

ті́тка (розм.)

адамове ребро (ж.)

баба (жм.)

женщина (д.)

невіста (ур.)

спідниця (зн.)

челядина (з.)

не дівчина

<вічна> жона

не чоловік

жінка моя

дружина

леді

моя

пара

подруга

половина (ж.)

стара (ф.)

супутниця <життя>

жінка (У ФР.)

господиня

дама (у товаристві)

пані

жінка високогідна

матрона

жінка як

жінко (зв.)

мадам (зап.)

тітко

тітонько

жінка

жінота (зб.)

жіноцтво

жіночка

людина одна

жінка

чоловік

особа чарівна

дівчина

жінка

подруга (П.) З.

дружина

жінка

кохана

наречена

ребро (ІД.) Адамове

жінка (Ж.)

женщина

жінка

жіночка

молодиця

молодичка

жона

дружина

дружинка

дружинонька

дружиночка

жінка

жінонька

жіночка

подруга

подруженька

подружка

супруга

Медея

жінка (мстива)

жіноцтво

жінки

о. наші сестри

жіночий світ <стать>

з уст жінок наша сестра

сестра як

дівчино

жінко

сестриця

сестричка

сестро (зв.)

тітко