ДУХ

дух добра або зла безплотна надприродна істота

ге́ній перев. покровитель людини в її справах.

де́мон перев. злий.

джин в арабській та іранській міфології.

ельф (поет.) із старогерманської міфології.

дух внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями

душа́

души́ця (зневажл.)

нутро́ (розм.)

сере́дина (розм.)

утро́ба (розм.)

дух (розм.) властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними

душо́к (розм.)

за́пах

запашо́к (розм.) перев. неприємний припах.

насті́й стійкий.

пах (розм., поет.)

по́вів

по́дих

при́пах (розм.) легкий запах.

чад міцний, густий запах.

нематеріяльність

свідомість

психічний світ

дух УР.

Божа благодать

Святий <Божий> Дух

дух (ФР.)

вогонь

відвага

енергія

ентузіязм

завзяття

запал

мужність

надхнення

рішучість

сміливість

дух часу

вимоги (фр.)

властивість

знамення

ознака

тенденція

характер

дух весни

аромат

запах

дух про істоту

привид

примара

дух з печі

тепло

дух ЗАП.

стиль

манера <н. в такому ж дусі>

душа

дух

психіка

енергія творча

вогонь (о.)

дух

надхнення

пасія

полум'я

пристрасть

повів м'яти

дух

запах

пахощі

подих

віддих

дихання

дух (фр.)

кн. вдих і видих

ґном

дух (міт.)

ельф

духи

парфюм

пахощі

ельфи

духи

привиди