ДРІБОТІТИ — СИНОНІМІЯ

дріботі́ти (розм.) іти, ходити дрібними, частими кроками

дрібота́ти (розм.) іти, ходити дрібними, частими кроками.
дрібуши́ти (розм.)
копоті́ти (розм.)
тю́пати (розм.)
тюпа́чити (розм.)
тюпа́шити (розм.)
чеберя́ти (розм.)

дріботі́ти (розм.) про транспорт, машину, прилад тощо - утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо

дрібота́ти (розм.) часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки.
тара́хкати (розм.) те саме, що торо́хкати.
тарахкота́ти (підсил. розм.) підсил. до тара́хкати.
тарахкоті́ти (підсил. розм.) підсил. до тара́хкати.
теремкоті́ти (розм.) те саме, що торохті́ти 1, 2.
торготі́ти (розм.) те саме, що торохті́ти; торохкати.
торкота́ти (розм.) торохтіти.
торкоті́ти (розм.) торохтіти.
торо́хати (розм.) утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торо́хкати (розм.) утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торохкота́ти (підсил. розм.) підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохкоті́ти (підсил. розм.) підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохті́ти утворювати різкі, гуркітливі звуки.
тра́хкати (розм.) утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.).
трахкоті́ти (підсил. розм.) підсил. до тра́хкати.
турготі́ти (розм.) сильно, з гуркотом стукати.

дріботі́ти (розм.) швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти

дрібота́ти (розм.) говорити дуже швидко, скоромовкою.
ляскоті́ти (підсил. розм.) підсил. до ляща́ти.
ляща́ти (розм.) звучати різко, пронизливо (про голос, сміх людини).
си́пати (розм.) говорити, вимовляти що-небудь швидко, безперервно, одне за одним.
скрегота́ти (розм.) те саме, що скрекота́ти, скрекоті́ти 1.
скреготі́ти (розм.) те саме, що скрекота́ти, скрекоті́ти 1.
скрекота́ти (розм.) швидко, безупинно говорити.
скрекоті́ти (розм.) швидко, безупинно говорити.
сокори́ти (розм.) говорити швидко, жваво, безугавно.
сокота́ти (розм.) те саме, що сокори́ти.
сокоті́ти (розм.) те саме, що скрекота́ти.
стрекота́ти (розм.) говорити швидко, багатослівно, безугавно.
стрекоті́ти (розм.) говорити швидко, багатослівно, безугавно.
строчи́ти (розм.) швидко, безупинно говорити.
тараба́нити (розм.) швидко й невиразно говорити, читати; базікати.
тарахкота́ти (розм.) підсил. до тара́хкати.
тарахкоті́ти (розм.) підсил. до тара́хкати.
теркота́ти (розм.) швидко, без упину говорити; цокотіти.
теркоті́ти (розм.) швидко, без упину говорити; цокотіти.
торохкота́ти (підсил. розм.) підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохкоті́ти (підсил. розм.) підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохті́ти (розм.) голосно й швидко, іноді безладно говорити, розмовляти; базікати.
тріскота́ти (підсил. розм.) швидко, безупинно говорити.
тріскоті́ти (підсил. розм.) швидко, безупинно говорити.
тріща́ти (розм.) швидко, безупинно говорити.
цокота́ти (розм.) говорити швидко, не вгаваючи; торохкотіти.
цокоті́ти (розм.) говорити швидко, не вгаваючи; торохкотіти.

дріботі́ти (розм.) про тварин, перев. про коней - бігти дрібною риссю

дрібота́ти (розм.) швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати.
тру́хати (розм.) бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня).
трухи́кати (розм.) те саме, що трю́хати, тру́хати.
трю́хати (розм.) бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня).
трюхи́кати (розм.) те саме, що трю́хати, тру́хати.
тю́пати (розм.) бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин).
тюпа́чити (розм.) те саме, що тю́пати.
тюпа́шити (розм.) те саме, що тю́пати.

тріщати

дріботіти (дрібно)
лютувати (про мороз)
розсідатися (по всіх швах)
тиркотіти (про мотор)
тріскотіти (раз-у-раз)
хрускотіти (про кістки)
цвіркотіти (про комах)
цокотіти (язиком)

шествувати

дріботіти


Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.