ГОРИ — СИНОНІМІЯ

гора

гори (мн.)
гірський край

стіс

гори (п.)
стоси (мн.)

стос

гори (п.)
стоси (мн.)

горі́ти (чим) про очі, погляд - світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття

блисті́ти те саме, що блища́ти 1.
блища́ти (чим і без додатка) виділятися блиском (про очі).
же́вріти яскраво блищати, перев. виражаючи сильні почуття, переживання (про очі); світитися.
зорі́ти (підсил. поет.) сяяти, світитися (про очі).
пала́ти (чим) виражати сильне пристрасне почуття (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).
палахкоті́ти виражати сильне почуття, пристрасть (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).
промени́тися (підсил.) те саме, що промені́ти.
промені́ти (підсил.) світитися внутрішнім світлом (про очі); блищати, сяяти.
проміни́тися (підсил.) те саме, що промені́ти.
світи́ти (підсил.) блищати, сяяти.
світи́тися (підсил. чим) блищати, сяяти (про очі); освітлюватися щастям, радістю (про обличчя).
ся́яти (підсил. чим) блищати, світитися, перев. від радості, щастя, вдоволення і т. ін. (про очі).
іскри́тися (підсил. чим) сяяти, блищати від якого-небудь почуття (про очі, погляд).

го́рі (діал.) у напрямі до верхньої частини чого-небудь, у горішню частину чогось

вверх (рідко) до верхньої частини чогось.
вго́ру за напрямком до верхньої частини чогось, у верхню частину чого-небудь.
наго́ру на верхню частину чого-небудь, у бік до верхньої частини чогось; протилежне наниз.
уве́рх (рідко) до верхньої частини чогось.
уго́ру за напрямком до верхньої частини чогось, у верхню частину чого-небудь.

горі́ти псуватися під впливом мікроорганізмів

гора́ значне підвищення над навколишньою місцевістю

бе́ске́д (діал.)
взгі́р'я невисока.
згі́р'я невисока.
ки́чера (діал.) вкрита лісом, крім вершини.
скели́на (рідше) зі стрімкими схилами та гострими виступами.
узгі́р'я невисока.

горі́ти піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь

горі́ти бути в жару - перев. від хвороби

палахті́ти (розм.) про тіло, обличчя й т. ін.

горі́ти виділятися яскравим, перев. червоним, кольором

брині́ти яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди).
виграва́ти виділятися яскравим кольором, кольорами.
вогні́ти (поет.) яскраво відсвічувати; палати.
жарі́ти виділятися своїм червоним кольором.
же́вріти виділятися своїм яскравим червоним, жовтогарячим і т. ін. кольором; жаріти.
же́врітися те саме, що же́вріти.
лелі́ти виділятися яскравим кольором. -.
пала́ти виділятися яскравим кольором, забарвленням (звичайно червоним).
палахкота́ти виділятися яскравим кольором, забарвленням.
палахкоті́ти виділятися яскравим кольором, забарвленням.
палені́ти набирати кольору полум'я, палу (див. пал1 1); виділятися таким кольором.
пломени́тися (поет. рідше.) те саме, що полум'яні́ти.
пломені́ти (поет.) те саме, що полум'яні́ти.
пломені́тися (поет. рідше.) те саме, що полум'яні́ти.
полум'яні́ти виділятися яскравим червоним кольором.
ярі́ти випромінювати яскраве світло або виділятися перев.червоним кольором; пломеніти.
ярі́тися те саме, що ярі́ти1.

горі́ти (чим, від чого і без додатка) пройматися сильним почуттям

горі́ти (на кому, розм.) про одяг, взуття і т. ін. - ставати старим, непридатним для користування

гора́ (підсил.) велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці

бу́рта (діал.) картоплі, буряків, зерна тощо.
гу́ра (діал.)
кага́т перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею.
купи́на (розм.)
кучугу́ра (розм.)
нава́л щось накидане у великій кількості.
нагрома́дження безладне скупчення чогось.
стропа́ (діал.)

го́ре (підсил.) нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.

безголо́в'я (перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін., розм.) явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки.
безголі́в'я (перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін., розм.) явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки.
дра́ма тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням.
зло велике нещастя - в узагальненому знач.
ли́хо (підсил.)
на́па́сть (розм.)
наха́ба (розм.)
траге́дія тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією.

горі́ти (розм.) зазнавати невдачі, провалу в якій-небудь справі; не виконуватися, не здійснюватися - про справу, роботу

зрі́зуватися (розм.) про людину - перев. на екзамені.

горі́ти про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо - випромінювати світло

висві́чувати яскраво світити, сяяти.
жахті́ти яскраво світитися.
зорі́ти (поет.) сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло; світити.
пала́ти давати або випромінювати яскраве світло; світитися.
палахкота́ти (рідше) давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло.
палахкоті́ти давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло.
палахті́ти горіти, даючи яскраве, нерівне світло.
пломени́тися (поет. рідше) те саме, що полум'яні́ти.
пломені́ти (поет.) те саме, що полум'яні́ти.
пломені́тися (поет. рідше) те саме, що полум'яні́ти.
поломені́ти (рідше) те саме, що полум'яні́ти.
полум'яні́ти яскраво світити; сяяти.
полумені́ти (рідше) те саме, що полум'яні́ти.
промени́тися те саме, що промені́ти.
промені́ти випромінювати яскраве світло; світити.
промені́тися те саме, що промені́ти.
проміни́тися те саме, що промені́ти.
світи́тися випромінювати або відбивати світло.
ся́яти випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сія́ти.
сія́ти те саме, що ся́яти.
ясни́тися те саме, що ся́яти.
ясні́ти випромінювати світло; світитися, сяяти.

горі́ти про рослини - ставати сухим, гинути

вигора́ти від спеки.
вигоря́ти від спеки.
відсиха́ти про окрему частину рослини - гілку, пагін тощо.
пересиха́ти ставати дуже сухим.
схну́ти (рідше) про рослини - ставати сухим, гинути.
ча́хнути повільно.

гора підвищення

гора невисока

гора шпичаста

гора чого

гора Д.

гора надвишок у мірці

гора

гора

кряж (див.)

горе

горе людське

горе

скрута (пор.)

горіти

горіти про майно

горіти про світло

горіти на сонці <- рослини>

горіти про щоки

горіти про задум

не здійснюватися

горіти Ф.

зазнавати невдачі
вскакувати в халепу

горою

пр. понад головами <землею тощо

горою іти по горі горах

горою підіймати

заввишки з гору <гори>

горою сипати

горе

безголів'я

вгору

горі (поет.)
догори (пр.)
нагора (з шахти)
не вниз
не вділ

вдар долі

горб

гора (пор.)

лихо

о. страшний суд
ід. удар долі

напасть

недоля

нещастя

палахкотіти нерівним світлом

пашіти жаром

піраміда подушок

причина З.

сльоза (П.) людські

судома (П.)

сяти про зорі

блищати (відбитим світлом)
грати (всіма барвами)
світитися (про очі ще)
осяйний сонцеликий
що сяє
прик. СЯЮЧИЙ бар СІЯЮЧИЙ>

сяяти про зорі

блищати (відбитим світлом)
грати (всіма барвами)
світитися (про очі ще)
осяйний сонцеликий
що сяє
прик. СЯЮЧИЙ бар СІЯЮЧИЙ>

трагедія (П.)

нещастя (в житті)
ід. гірка чара <чаша>
удар долі

угору

горі (поет.)
догори (пр.)
нагора (з шахти)
не вділ
не вниз

удар долі

чаша

ятритися (П.)

апогей

верхом

вершок

висота

засилля

наверху

подихати


Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.