ГНАТИ — СИНОНІМІЯ

гна́ти (підсил. розм.) швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.)

бі́гти швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі.
гна́тися (підсил. розм., рідше) те саме, що гна́ти 3, 4.
леті́ти (підсил.) дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.).
мести́ (підсил. розм., рідше) швидко прямувати, бігти.
мота́ти (перев. у наказ. сп., фам.) швидко йти, бігти кудись.
мча́ти (підсил.) пересуватися, переміщатися з великою швидкістю.
мча́тися (підсил.) те саме, що мча́ти 1.
нести́ся (підсил.) з великою швидкістю рухатися і т. ін.; мчати, мчатися.
чеса́ти (підсил. розм.) швидко рухатися, бігти щосили.
чухра́ти (підсил. розм.) енергійно рухатися, бігти, їхати, поспішаючи куди-небудь.
шква́рити (підсил. розм.)
шпа́рити (підсил. розм.) швидко йти, бігти і т. ін.

гна́ти змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.

виганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.) виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.) примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.) грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.) те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко) проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
відправля́ти (розм., рідше) випроводжати когось, відсилати.
наганя́ти (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше) примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.) гнати, проганяти.

гна́ти змушувати рухатися в певному напрямку

ганя́ти туди й назад або багато разів.
ту́рити (розм.)
турля́ти (розм.)

гна́ти добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін

виганя́ти одержувати в процесі хімічної обробки, перегонки.
вику́рювати виготовляти шляхом перегонки (горілку, спирт і т. ін.).
відганя́ти добувати що-небудь шляхом перегонки.
відго́нити добувати що-небудь шляхом перегонки.
гони́ти добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін.
кури́ти добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.).

гна́ти (розм.) про засоби пересування - рухатися в якомусь напрямі

бі́гти (розм.)
коти́ти (розм.) про автомобіль, віз.
плести́ся (розм.)
телі́житися (діал.) надто поволі.
тягну́тися (розм.)
тягти́ся (розм.)

гна́ти (розм.) про людей - пересуватися на якомусь із видів транспорту

гна́тися (розм.)
коти́ти (розм.)
майнува́ти (діал.) швидко.
пе́рти (фам.) на значну відстань.
поганя́ти (розм.)
скака́ти на коні.
трю́хати (розм.) верхи, повільно.

гна́ти про вітер, воду тощо - захопивши силою свого руху, швидко пересувати

гони́ти (рідше) перев. про дію води, хмари тощо.

гнати (ФР.)

гнати швидко

гнати звіра

гнати

гнати в тришия <в три вирви>

бігти

гнати (п.)
драпати (фам.)
летіти (обр.)

ганяти ФР

переганяти

гнати (через що)

переслідувати кого

гнати
гнатися за
о. наступати на п'яти

перти ворога

гнати

поспішати (додому) ем.

гнати

поспішатися (додому) ем.

гнати

спрямовувати кріс

гнати (полчища)
запускати (ракету)
перти (ф.)
посилати (стріли)
сипати дощем

тіснити ворога

гнати
налягати <напирати> на кого

мчати

гнати

понестися

приганяти

гнати

ринутися

Ігна́тій

Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.