ВІДПРАВЛЯТИ — СИНОНІМІЯ

відправля́ти (розм., рідше) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.

виганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.) виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.) примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.) грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.) те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко) проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
гна́ти примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше) примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.) гнати, проганяти.

відправля́ти посилати, відсилати щось куди-небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось

висила́ти відправляти що-небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін.
відсила́ти відправляти щось куди-небудь або кому-небудь, повертати щось позичене.
подава́ти (рідко) надсилати, відправляти що-небудь комусь, кудись.

відправля́ти просити когось, наказувати комусь піти геть, залишити, покинути кого-, що-небудь

висила́ти відправляти кого-небудь кудись у примусовому порядку.
відсила́ти відправляти кого-небудь кудись згідно з наказом.

відправля́ти (церк.) перев. про священика - виконувати релігійний обряд у церкві

пра́вити здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.).
служи́ти служба, панахида і т. ін. Відправляти церковну службу.

відправляти куди

відправляти кого

відправляти службу

відправляти на Сибір

відправляти

рушати (в дорогу)
-СЯ

відправляти

махнути (док. ф.)

відправляти

виряджати в дорогу

відряджати

відправляти (див.)

відпроторювати

припроваджувати

совершати (Богослужбу)


Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.