ВІДГОЛОС

ві́дголос (рідше.) невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події

ві́дгомін невиразний слід, неясна вказівка на щось; відбиття чого-небудь.

ві́дгук те, у чому виявляються сліди впливу чого-небудь; відбиття, наслідок чого-небудь.

відлу́ння

ві́дголос (рідше) відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку

ви́ляск

ві́дгомін

ві́дгу́л (рідше)

ві́дгук

ві́дзвук

відлу́ння (поет.)

відлу́нок

луна́

руна́ (діал.)

виляск

виляски (мн.)

від-

відбиття

відгомін

відгроми (грому)

відгук

відлуння

відлунок

луна

відголос у пам'яті людей

перекази

спогади

відгук

відбиття

відголос

відгомін

відзвук (сов.)

луна

відлуння

виляски (мн.)

відголос

відгомін

відгроми (не лише грому)

відгук

відзвук

відлунок

відляск

луна

виляски

відголос

відгомін

відгук

відлуння

відлунок

відляск

резонанс

резонанс (П.)

відголос

відгомін

відгук

луна

реакція

відзвук

відголос

ехо

резонанс

відзив

відголос

відзвук

Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.