БИТИ — СИНОНІМІЯ

би́ти (по чому, об що, у що і без додатка) стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь

гати́ти (підсил. розм.) ударяти, стукати по чому-небудь, у щось.
ге́пати (підсил. розм.) бити, стукати по чому-небудь, у щось.
молоти́ти (по чому, об що, у що, підсил. розм.) ударяти.
пра́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 1, 2.

би́ти (кого) завдавати ударів, побоїв кому-небудь

вали́ти (підсил. діал.) бити.
ге́пати (підсил. розм.) бити кого-небудь, щось.
гили́ти (підсил. розм.) бити, лупцювати.
дава́ти (кому, перев. у що, по чому, підсил. розм.) бити, вдаряти.
лупцюва́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2.
мані́жити (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2.
молосува́ти (підсил. діал.) бити.
мі́ряти (кого, перев. чим, розм.) завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
міси́ти (підсил. розм.) завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
писа́ти (перев. у що, по чому, розм.) бити кого-небудь.
по́штувати (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати.
побива́ти (розм. рідше) завдавати ударів кому-небудь; бити.
потяга́ти (перев. чим, підсил. розм.)
прасува́ти (підсил. діал.) бити.
приго́щувати (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати, нищити кого-небудь.
пригоща́ти (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати, нищити кого-небудь.
пі́жити (підсил. розм., рідше) бити кого-небудь або один одного.
тлуми́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2; лупцювати.
товкма́чити (підсил. розм.) бити кого-небудь.
товкти́ (підсил. розм.) бити кого-, що-небудь у щось, по чомусь.
толочи́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 1, 2.
трощи́ти (підсил. розм.) завдавати ударів кому-небудь, бити що-небудь.
трі́скати (кого, перев. по чому або у що, чим, розм.) бити, ударяти.
тя́ти бити, вдаряти.
ті́пати (підсил. розм.) бити кого-небудь, бити по чомусь; лупцювати.
частува́ти (кого, перев. чим, розм.) бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін.
чеса́ти (перев. чим, підсил. розм.) бити по чомусь кого-, що-небудь; дубасити, шмагати.
човпти́ (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2.
чу́бити бити кого-небудь, хапаючи за чуба.
шпа́рити (перев. чим, підсил. розм.) бити, лупцювати кого-, що-небудь.

би́ти особ. і безос. - з особливою силою діяти на органи чуття людини; про запах, світло, звук і т. ін. - проникати, долинати куди-небудь

вдаря́ти маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.).
ударя́ти маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.).
шиба́ти починати сильно віяти (про вітер, опади, запах тощо).

би́ти торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.

би́тися (в. об) стукатися, ударятися.
вдаря́тися наштовхуючись під час руху на кого-, що-небудь, спричиняти удар, удари.
сту́катися (об, в) ударятися об що-небудь.
ударя́тися (в, об) наштовхуючись під час руху на кого-, що-небудь, спричиняти удар, удари.

би́ти (розм.) про серце, кровоносні судини - ритмічно скорочуватися; про кров - ритмічно рухатися

би́тися ритмічно рухатися, пульсувати.
пульсува́ти ритмічно розширюватися і скорочуватися (про серце, кровоносні судини).

би́ти прориваючись, виходити назовні, раптово з'являтися де-небудь

бу́хати вириватися густою масою.
вдаря́ти про воду, нафту, газ і т. ін.
жбу́хати (розм.)
ударя́ти про воду, нафту, газ і т. ін.

би́ти викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін

ба́мкати (розм.)
бе́вкати (розм.)
бе́мкати (розм.)
бо́вкати (розм.)
бо́мкати (розм. рідше)
видзво́нювати старанно або раз у раз.
те́нькати (розм.) перев. про дзвоник.

би́ти (на кого-що, розм.) вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь

гада́ти (з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.)
ду́мати (з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.)
наді́ятися (на що, з інфін., із спол. що)
рахува́ти (на що, розм.)
розрахо́вувати (на кого-що)

би́ти робити постріл, постріли з вогнепальної зброї

гати́ти (підсил. розм.)
довба́ти (підсил. розм.)
довбти́ (підсил. розм.) уперто й методично - перев. з гармат.
лупи́ти (підсил. розм.)
пали́ти (розм.)
посила́ти із сл. куля, снаряд і т. ін.
смали́ти (підсил. розм.)
сту́кати неголосно, на відстані.
стугоні́ти безперервно і сильно.
та́кати (розм.)
тата́кати (розм.)
тата́хкати (розм.) з кулемета, автомата.
чеса́ти (підсил. розм.)

би́ти ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт

ба́хати (рідше)
ба́хкати (розм.)
баба́хати (рідше)
баба́хкати (розм.)
бубни́ти (розм.)
бубоні́ти (розм.) дрібно.
га́хкати (розм.)
ге́пати (розм.)
грю́кати (підсил.)
гупоті́ти (підсил. розм.)
ко́втати (діал.)
лопота́ти видаючи глухі звуки.
лопоті́ти видаючи глухі звуки.
присту́кувати стукати розмірено або час від часу.
просту́кувати розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось.
стугоні́ти (розм.) безперервно з великою силою.
стукота́ти (підсил.)
стукоті́ти (підсил.)
тара́хкати (розм.)
тараба́нити (підсил. розм.)
тарахкота́ти (підсил. розм.)
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
токота́ти (діал.) часто й гучно стукати.
токоті́ти (діал.) часто й гучно стукати.
торо́хкати (розм.)
торохкота́ти (підсил. розм.) стукати з великою силою.
торохкоті́ти (підсил. розм.) стукати з великою силою.
тра́хкати (розм.)
трахкоті́ти (підсил. розм.)
ту́кати (розм.)
туту́кати (підсил. розм.)
тю́кати (розм.)
цо́кати чимсь металевим.

би́ти очищати волокно конопель льону тощо від костриці

м'я́ти виминати кострицю з конопель, льону ногами.
обті́пувати очищати волокно (льону, конопель і т. ін.), оббиваючи, обминаючи кострицю.
те́рти очищати волокно на терниці від костриці.
тіпа́ти очищати волокно конопель, льону і т. ін. від костриці, вибиваючи на терниці та витріпуючи.

би́ти про холод, хворобу, сміх тощо - викликати тремтіння

підкида́ти сильно трусити (при їзді по нерівній дорозі, від лихоманки, сміху і т. ін.).
стру́шувати примушувати тіло тремтіти, здригатися, трястися, коливатися (про хворобу).
теле́пати (діал.) трясти.
теліпа́ти (діал.) те саме, що трясти́ 1.
труси́ти викликати, спричиняти тремтіння тіла (про страх, хворобу, холод і т. ін.).
трясти́ викликати тремтіння, дрож (про холод, хворобу, нервовий струс, нетерпіння тощо).
тріпа́ти трясти, тіпати, бити (про хворобу, дріж і т. ін.).
ті́пати викликати сильне тремтіння, дрижання, озноб (про хворобу, сильне нервове збудження).

би́ти

би́ти позбавляти життя; умертвляти

вали́ти убивати.
вбива́ти позбавляти життя; умертвляти.
вгро́блювати убити, довести до смерті.
вража́ти ранити або убивати.
добива́ти умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.
докі́нчувати завдавати кому-небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати.
доріза́ти ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого-небудь.
забива́ти позбавляти життя, убивати кого-небудь.
застре́лювати убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лювати убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
кла́сти убивати; нищити.
коло́ти уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї.
коси́ти позбавляти життя; нищити, вбивати.
кінча́ти позбавляти життя, вбивати.
проштри́кувати завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підко́лювати колючи чим-небудь, убивати або ранити кого-небудь.
підрі́зувати ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підріза́ти ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підстре́лювати ранити, уражати пострілом.
підстрі́лювати ранити, уражати пострілом.
підтина́ти позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
рази́ти робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога).
руба́ти бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).
рі́зати ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.
ріша́ти убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
стріля́ти розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.
сі́кти завдавати ударів холодною зброєю.
убива́ти позбавляти життя; умертвляти.
угро́блювати убити, довести до смерті.
уража́ти ранити або убивати.

бити

бити лупцювати

спускати <списувати> шкуру
лічити ребра
давати прочухана <чосу, перцю, табаки, тришия>
всипати <давати> бобу

бити джерелом

бити в очі

вражати <засліплювати> що

бити про пульс

бити

буцати рогами

бити

гепати дрючком

гримати чим

гріти по чім

бити

громити кого

бити
ламати хребта кому

давати в ухо

бити

дерти як Сидорову козу

довбати (П.)

бити

клепати (ЖМ.)

копати ногою

кресати (П.)

бити

крити картою

бити

кропити ЕВ.

бити
стріляти (з крісів)

лущити (П.)

бити

навертати ЕВ.

бити (києм)

обкладати кулаками

бити

періщити батогом

побивати

посилати телеграму

пригощати (П.)

бити

садити кулаками

бити

скородити Ф.

бити

стріляти з гармат

стукати по чім

тасувати кулаком

бити

тнути (П.)

бити

товкмачити кого

бити

ударяти чим

бити

частувати

бити (киями)
приймати (див.)
розважати (історіями П.)
вином дати <піднести> по чарці
ділитися шматком хліба
о. саджати за стіл

штурмувати берег

бити (про хвилі П.)
вдаряти об

кокати

колошматити

бити
сікти (кара)

крушити

поражати

різати (худобу)

таранити

би́ло підвішений брус металу, ударами об який подають сигнали, відбивають години доби

клепа́ло било (див. би́ло1 1).

би́ло металевий стрижень у дзвонах, дзвінках

бо́вкало (діал.) било (у дзвоні).
язи́к металевий стержень у дзвонах, дзвінках, який, ударяючись об стінку, видобуває звук; било.

би́ло (діал.) основна частина трав'янистої рослини

лопу́цьок (розм.) молоде, соковите звичайно їстівне стебло.
ці́вка (розм.) трубчасте стебло.

поруччя крісла

парапет



Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.