БЕЗУМНИЙ — СИНОНІМІЯ

безу́мний (підсил.) про зовнішній вигляд, рухи, очі і т. ін. - який виявляє ознаки нестямності

безтя́мний який виявляє ознаки нестями; нестямний.
божеві́льний (підсил.) який виражає божевілля.
знетя́млений (розм.) який виражає знетямлення.
нестя́мний який виражає несамовитість, збудженість.

безу́мний який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму

безрозсу́дний який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний.
божеві́льний (підсил.) нерозсудливий, нерозважливий.
маячли́вий (підсил. рідше) те саме, що маячни́й.
маячни́й (підсил.) божевільний, безумний.
навіже́ний (підсил. розм.) позбавлений розумного змісту.
шале́ний (підсил.) те саме, що нерозсу́дливий.

безу́мний (рідше) який має психічний розлад, психічно хворий

божеві́льний який має психічний розлад; психічнохворий.
душевнохво́рий (рідше) з розладнаною психічною діяльністю.
навіже́ний (підсил. розм.) психічно хворий; божевільний.
навісни́й (підсил. розм.) те саме, що навіже́ний 1.
ненорма́льний (розм.) психічно хворий.
помі́шаний (рідко.) психічно ненормальний; божевільний.
причи́нний (розм.) те саме, що божеві́льний 1.
психічнохво́рий який має хвору психіку.
скаже́ний (підсил. розм., рідше) який має психічний розлад; божевільний.
юроди́вий (розм.) психічно хворий; божевільний.

безу́мний (рідше) психічнохвора людина

божеві́льний (у знач. ім.) який має психічний розлад; психічнохворий.
варія́т (діал.) божевільна людина.
душевнохво́рий (рідше) люди з розладнаною психічною діяльністю.
навіже́ний (підсил. розм.) психічно хвора людина.
ненорма́льний (розм.) психічно хвора людина.
помі́шаний (рідко.) психічно ненормальна, божевільна людина.
причи́нний (розм.) божевільна людина.
псих (розм.) психічно неврівноважена людина.
психопа́т (розм.) людина з психічним розладом, ненормальністю психіки.
психі́чний (розм.) психі́чний, ного, ч.; психі́чна, ної, ж., розм.Людина з хворою психікою.
психічнохво́рий психічнохво́рий, рого, ч.; психічнохво́ра, рої, ж.Людина з хворою психікою.
скаже́ний (підсил. розм., рідше) хвора на сказ або божевільна людина (уживається перев. як лайка).
шизофре́нік (розм.) хворий на шизофренію.
юроди́вий (розм.) юроди́ва, вої, ж.Психічно хвора, божевільна людина.

безу́мний людина, що діє надто нерозсудливо - осудливо про людину

безу́мець людина, що діє надто нерозсудливо.
божеві́лець (рідко) про нерозсудливу, нерозважливу людину.
навіже́ний (підсил.) уживається як лайливе слово.
навісни́й (підсил.) уживається як лайливе слово.
очмана́ (підсил. рідко) очманіла, одуріла людина.
психопа́т (розм.) неврівноважена людина, слова, думки, вчинки якої оцінюються як ненормальні.
психі́чний (розм.) психі́чний, ного, ч.; психі́чна, ної, ж., розм.Людина з хворою психікою.
скаже́ний (підсил.) хвора на сказ або божевільна людина (уживається перев. як лайка).
чмана́ (підсил. рідко) те саме, що очмана́.
шале́нець (розм.) те саме, що безу́мець 2.
шале́ний (підсил.) те саме, що нерозсу́дливий.

безу́мний (підсил.) про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою

бездо́нний (поет.) дуже сильний.
безконе́чний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безкра́йній те саме, що безкра́їй.
безкра́їй надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безкіне́чний (розм.) надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безме́жний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безмі́рний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безтя́мний (підсил.) надзвичайно сильний, величезний.
вели́кий значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).
глибо́кий який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття і т. ін.).
го́стрий який надзвичайно сильно виявляється; сильний (про почуття).
незмі́рний дуже великий щодо сили вияву.
незмі́ряний те саме, що незмі́рний.
несамови́тий (підсил.) дуже сильний, значний силою свого вияву.
нестя́мний (підсил.) надзвичайно сильний; несамовитий.
си́льний інтенсивний, глибокий, значний за своєю напруженістю (про почуття, переживання, враження і т. ін.).
смерте́льний який досяг найвищого ступеня свого вияву; надзвичайно сильний.
страхі́тний (підсил. розм.) те саме, що страхітли́вий.
страхітли́вий (підсил. розм.) який значно перевищує звичайну міру, норму; дуже сильний, великий (про ступінь вияву, інтенсивності чого-небудь).
страше́зний (підсил. розм. рідше) те саме, що страше́нний.
страше́нний (підсил. розм.) надзвичайно сильний інтенсивністю або ступенем свого вияву.
страшни́й (підсил. розм.) дуже сильний ступенем вияву, прояву, в якому виявляється значна інтенсивність дії.
шале́ний (підсил.) дуже великий і сильний, що виходить за межі звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.).

безумний

безтямний

маячний про ідею

маніяк

безумний


Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.