БЕЗКІНЕЧНИЙ — СИНОНІМІЯ

безкіне́чний (рідше) про простір - який не має видимих меж

безбере́жний який не має берегів, меж, краю.
безконе́чний який не має видимих меж; безмежний.
безкра́йній те саме, що безкра́їй.
безкра́їй який не має видимих меж; безмежний, безконечний.
безме́жний який не має видимих меж; безкраїй, безконечний.
неокра́їй (поет.) який не має видимих меж (про простір); безкра́їй 1, безме́жний 1.
нескінче́нний який не має видимих меж, дуже довгий.

безкіне́чний який не має ні початку, ні кінця

безкіне́чний який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись

безконе́чний повсякчасний, постійний, безперервний.
ві́чний безконечний у часі.
зви́чний який завжди супроводжує когось, щось.
нескінче́нний який дуже довго триває.
неухи́льний який відбувається без затримок, відхилень тощо.
пермане́нтний (перев. книжн.)
пості́йний який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний.
споконві́чний постійний, вічний.
хроні́чний (перев. книжн.)

безкіне́чний (розм.) про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою

бездо́нний (поет.) дуже сильний.
безконе́чний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безкра́йній те саме, що безкра́їй.
безкра́їй надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безме́жний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безмі́рний надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
безтя́мний (підсил.) надзвичайно сильний, величезний.
безу́мний (підсил.) надзвичайно сильний, величезний.
вели́кий значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).
глибо́кий який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття і т. ін.).
го́стрий який надзвичайно сильно виявляється; сильний (про почуття).
незмі́рний дуже великий щодо сили вияву.
незмі́ряний те саме, що незмі́рний.
несамови́тий (підсил.) дуже сильний, значний силою свого вияву.
нестя́мний (підсил.) надзвичайно сильний; несамовитий.
си́льний інтенсивний, глибокий, значний за своєю напруженістю (про почуття, переживання, враження і т. ін.).
смерте́льний який досяг найвищого ступеня свого вияву; надзвичайно сильний.
страхі́тний (підсил. розм.) те саме, що страхітли́вий.
страхітли́вий (підсил. розм.) який значно перевищує звичайну міру, норму; дуже сильний, великий (про ступінь вияву, інтенсивності чого-небудь).
страше́зний (підсил. розм. рідше) те саме, що страше́нний.
страше́нний (підсил. розм.) надзвичайно сильний інтенсивністю або ступенем свого вияву.
страшни́й (підсил. розм.) дуже сильний ступенем вияву, прояву, в якому виявляється значна інтенсивність дії.
шале́ний (підсил.) дуже великий і сильний, що виходить за межі звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.).


Джерело:
Цифрові лексикографічні системи української мови