БАБА

ба́ба стара віком жінка

ба́бка (розм.) пестл. до ба́ба 1 2.

стара́ (розм.) стара віком жінка.

ба́ба (розм.) одружена жінка стосовно свого чоловіка

дружи́на

жі́нка

па́ні (розм.)

па́ра

подру́жжя як один із членів шлюбної пари.

полови́на (жарт.)

стара́ (розм.) та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості.

хазя́йка (розм.)

ба́ба (фам.) доросла особа жіночої статі

да́ма

жона́ (розм. рідше)

жі́нка

мада́м одружена, перев. міська.

моло́дка (розм.)

молоди́ця (розм.)

молоду́ха (діал.) перев. молода заміжня.

неві́ста (діал.)

осо́ба

па́ні

тьо́тя (розм.)

ті́тка (розм.)

ба́ба ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак

балда́ (розм.)

до́вбня

довбе́шка

клеве́ць (діал.)

клепа́ч (діал.)

мо́лот

молото́к

обу́х

обу́шо́к (розм.)

то́лок (діал.) великих розмірів, перев. для трамбування.

ба́ба (розм.) жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах

ба́бка (розм.)

баба мати батьків

бабега

бабера (зн.)

бабисько

бабище

бабка

бабунця

бабуня

бабусенька

бабусечка

бабуся

бабця

баба (П.)

баба-сповитуха

ворожка

шептуха

баба кам'яна

бовван

стара жінка

трамбівка

довбня

акушерка

баба

баба-повитуха

баба-пупорізка

баба-сповитуха

бабка

повитуха (жм.)

пупорізка

сповитуха

жінка

адамове ребро (ж.)

баба (жм.)

женщина (д.)

невіста (ур.)

спідниця (зн.)

челядина (з.)

<вічна> жона

не дівчина

не чоловік

старуха

баба

бабисько

бабиця

бабка

бабойка

стара

шкорба

постріл

бабах

бах (о.)

бех

бух

стріл